Гідрологічний аналіз високого тало-дощового паводку на Закарпатті у березні 2001 р. та

За оперативними даними максимуми березневого паводку в створах 9 гідрологічних постів (г/п) на 16 - 38 см перевищили історичні рівні води листопадового паводку 1998 року (в створі г/п Рахів – на 75 см), а саме біля г/п: Рахів, Великий Бичків, Тячів, Хуст, Чоп (р.р.Тиса, Латориця), Усть-Чорна, Колочава Косівська Поляна.

Підйоми рівнів води супроводжувалися значним затопленням заплави та перевищення небезпечних відміток затоплення.

Порівняно з рівнями води перед початком паводку (3 березня) загальні підйоми дорівнювали

: на Тисі 4.3-8.55 ( біля Чопа 9.5), на Чорній Тисі, Білій Тисі, в басейні Ужа 1.4-3.4, в басейнах решти річок 2.0-4.0 (на Боржаві біля Шаланок 6 4, на Латориці біля Чопа 4.9). Порівняно з листопадом 1998 р. амплітуда підйому на Тисі була в середньому більшою на 1 метр.

Синоптична та гідрологічна ситуція

після проходження максимумів значно відрізнялася від листопадової 1998р. Тоді, як у листопаді у післяпаводковий період встановився переважно антициклональний режим погоди, вже через 5 -10 днів після проходження максимуму рівні води повернулися в русло, то набагато складнішою і несприятливою для ліквідації наслідків стихії була обстановка у березні поточного року. Атмосферні фронти з заходу зумовлювали помірні та сильні дощі і відповідно повторний ріст рівнів з виходом води на заплаву, утриманню рівнів на високих позначках, особливо в нижніх течіях річок.

Наслідки паводку можна розділити на два види в залежності від просторового та часового прояву: спричинені природніми значними підйомами води (верхів”я, середні течії притоків Тиси, Латориці, Ужа, верхів”я самої Тиси) та обумовлені проходженням паводку в межах одамбованих територій (пониззя притоків та сама течія Тиси, пониззя Ужа і Латориці) і на низовині області з розгалуженою системою меліоративних каналів. Саме на низовині в результаті переливів води через дамби, їх проривів (особливо внаслідок проривів на угорській території) затопленими тривалий час були значні території, а утримання високої водності в пониззях річок упродовж березня ускладнювало нормалізацію ситуації та виконання відновлювальних робіт.

Основними проблемами

оперативного попередження та прогнозування

, вирішення яких дозволятиме значно поліпшити інформаційно-прогностичне забезпечення споживачів при розвитку паводків у гірських регіонах, є :

Ø Відсутність

у розпорядженні гідрометслужби результатів чисельного прогнозування метеорологічних параметрів, які виконуються провідними метеорологічними установами світу і які дають можливість деталізації чинників стану погоди у просторі та часі великої роздільної здатності. Неадаптованість

до оперативного прогнозування даних угорського метеорологічного локатора (м.Ніредьхаза)., що отримує Закарпатський Центр по гідрометеорології.

Тип синоптичної ситуацiї

, що спричинила випадiння дуже сильних дощiв на Закарпаттi протягом 3-5 березня 2001 р. вiдноситься до категорiї з досить великою повторюванiстю

(15-20 разів на рік). Разом з тим, лише в 1-2 випадках такi ситуацiї приводять до дуже сильних дощiв з охопленням ними одночасно декількох районiв областi. Тобто, макромаштабнi синоптичнi процеси

, що формуються над Європою, не можуть самі по собі визначати

ймовiрнiсть

випадiння дуже сильних опадiв на Закарпаттi чи в усьому Карпатському регіоні.

Дуже сильнi дощi

випадають тут внаслiдок трансформацiї повiтряних потокiв при проходженнi ними Карпатського регiонуі за рахунок орографічних особливостей території швидкого утворення значної кiлькостi мiкромаштабних циклонiчних утворень ( хвиль ).

Інші цікаві матеріали

Особливості розміщення продуктивних сил Закарпаття
Закарпаття – мальовничий куточок України, має унікальне геополітичне та географічне положення. Розташоване на крайньому південному заході України, займає південно-західну частину Українських Карпат і Придунайську низови ...

Ландшафт, як природно-територіальний комплекс
ЛАНДШАФТ - це генетично однорідний ПТК, що має однаковий геологічний фундамент, один тип рельєфу, однаковий клімат і складається із властивих тільки даному ландшафту набору динамічно сполучених і закономірно повторюютьс ...

Сутність та структура природно-ресурсного потенціалу
Розвиток ринкових відносин вимагає насамперед раціональної взаємодії економіки та природи, тобто раціонального природокористування. До економічного розвитку відносимо вміле використання природних ресурсів максимальне зб ...