Гідрологічний аналіз високого тало-дощового паводку на Закарпатті у березні 2001 р. та

Спрогнозувати такий розвиток синоптичних процесів і визначити відповідний їм кількісний та просторовий розподіл опадів можна тільки за результатами чисельних моделей, якими має бути врахована вся специфіка орографії регіону.

Ø Відсутність

мережі автоматизованих пунктів спостереження, зокрема автоматичних опадомірів у верхів"ях річок, і відповідно автоматизації первинної інформаційної ланки спостережної мережі: спостереження - передача даних в реальному часі. Це унеможливлює оперативне використання моделей прогнозування "Опади-Стік" для верхніх частин водозборів та сучасних гідравлічних моделей провідних европейських установ.

Ø Прив"язка

результатів прогнозування паводку тільки до створу гідрологічного поста, що не дозволяє отримати повну картину на місцевості від очікуваних підвищень рівнів. Оцінка ймовірних наслідків проводиться за даними Каталога небезпечності гідрологічних явищ, який складається за даними обстежень, інструментальних вимірів та описів попередніх паводків. Проте, внаслідок швидких і часто неконтрольованих (чи недозволених з точки зору природи) змін у використанні людиною територій, призводять часто до неадекватності даних Каталога наслідкам кожного окремо взятого паводку.

Діюча в системі гідрометерологічної служби методична база для басейну Тиси розроблена в різні роки провідними науківцями Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту (УкрНДГМІ) і в даний час реалізована у вигляді Інформаційно-прогностичної системи "Тиса" (ІПС-Тиса) в Закарпатському Центрі по гідрометеорології та Українському Гідрометцентрі. ІПС-Тиса включає в себе комплекс методів розрахунку дощового, тало-дощового стоку для декількох сценаріїв розвитку погодних умов за період завчасності прогнозу. Проте, завчасність прогнозів та часто і їх точність не повною мірою задовольняють вимоги споживачів. За наявної інформаційної здатності гідрометмережі та існуючих можливостей прогнозу метеорологічних чинників, наукові розробки дозволяють складати короткострокові прогнози паводків лише по середніх та нижніх течіях річок Закарпаття (Тиса, Ріка, Боржава, Латориця, Уж)., особливо для небезпечних паводків.

Ймовірність формування паводків у верхніх частинах водозборів передбачається на основі якісного прогнозу погоди з врахуванням поточної водності у вигляді короткострокового фонового прогнозу можливої амплітуди підйомів рівнів. По мірі розвитку синоптичної та гідрологічної ситуації (отримання даних від спостережної мережі про кількість опадів та рівні води), фоновий прогноз уточнюється (посилюється), конкретизується по окремих річках, а також випускаються прогнози очікуваних рівнів в створах гідрологічних постів.

Відповідно передбачався й розвиток березневого паводку. 2-3 березня випускалися фонові короткострокові прогнози, 4-6 березня прогнози максимальних рівнів та строків їх проходження. Зокрема, 4 березня майже за добу до формування історичних максимумів березневого паводку, до органів влади та управління на державному та обласному рівнях, до засобів масової інформації була доведена інформація про можливість досягнення рівнями води історичних позначок листопадового паводку.

Завчасність прогнозів досягнення максимальних рівнів по Тисі, Латориці, пониззю Ужа і Боржави склала 17-33 години, а по гідрологічному посту Чоп (р.Тиса) 77 годин.

Інші цікаві матеріали

Географічні фактори різноманітності прісноводних боліт
Болота – надмірно зволожені ділянки суходолу Із шаром торфу не менше 0,3 м. Низинні болота виникають у місцях близького залягання або виходу на поверхню підземних вод. Таких боліт багато в Поліссі, на заплавах рік, по б ...

Паливні корисні копалини нафта, газ, вугілля, сланці,
Паливні корисні копалини – це природні та мінеральні речовини, які з достатнім економічним ефектом використовуються в техніці та народному господарстві для давання тепла та інших корисних речовин. Як відомо, в ...

Вплив природно-ресурсного потенціалу на соціально-економічний розвиток Миколаївського регіону
Миколаївська область входить до складу Причорноморського економічного району, до якого окрім Миколаївської області входять: Одеська та Херсонська області та Автономна республіка Крим. Площа району -113,4 тис.км2. Специф ...