Методика оперативного виправлення топографічних карт з застосуванням інструментальної ГІС.

Пропоновану нами загальну технологічну схему створення оперативно виправленої топографічної карти з використанням геоінформаційних технологій можна представити в такому вигляді (рис.2).

На етапі збору, аналізу, систематизації та обліку змін основою служать не тиражні відбитки базової для виправлення топографічної та чергової карт, а електронна чергова карта. Оперативне виправлення топографічної карти виконується з використанням програмного забезпечення інструментальної ГІС і передбачає внесення найбільш важливих змін, що відбулися на місцевості, в відповідні тематичні шари листів електронної чергової карти.

Джерелами даних про зміни місцевості та об'єктів на місцевості служать: скановані (цифрові) аерофото- або космічні знімки; електронні (або паперові) карти, що поступають від відповідних відомств та організацій; матеріали геодезичних робіт (в тому числі від апаратури з фіксацією результатів вимірювань на магнітні носії); дані розвідок, служб, місцевої влади та цивільних організацій.

Нанесення змін проводиться користувачем в інтерактивному середовищі редактора карти інструментальної ГІС і виконується тільки на листах чергової електронної карти, яка знаходиться на забезпеченні військ.

Електронні варіанти складального і видавничого оригіналів карти за змістом ідентичні між собою та з відповідним тематичним шаром чергової карти і відрізняються тільки за оформленням (встановленим кольором для певних об'єктів, тощо) та вибором носія при виводі на тверду основу. Це дозволяє процес їх виготовлення звести до копіювання змісту шару чергової карти в нові шари електронної карти та наступного стильового оформлення елементів змісту цих шарів.

Зміст наступних етапів технології виготовлення оперативно виправленої карти залишається таким, як в традиційній технології (рис.1, етапи 4-6).

Методика нанесення змін залежить від виду джерела даних.

Якщо джерелом даних служать скановані чи цифрові растрові аерофотознімки (попередньо трансформовані і прив'язані до системи координат векторного шару електронної чергової карти), то нанесення змін проводиться методом автоматичної або напівавтоматичної векторизації растру чи способом цифрування за растровою підложкою.

Векторизація проводиться для вибраного на растрі об'єкта чи ділянки об'єкта (наприклад, частини відновленої дороги), зміни наносяться в заздалегідь створений тематичний (користувацький) шар чергової карти (векторної карти району робіт). Аналогічні процеси виконуються, якщо для виправлення карти використовують скановані паперові картографічні матеріали, з яких сформовані растрові карти на район робіт.

Таким чином редактором карти забезпечується часткова або повна автоматизація процесу збору і нанесення за матеріалами аерофотознімання або растровими цифровими картами.

Якщо джерелом вихідних даних служить електронна векторна карта, редагування об'єктів (нанесення, видалення, зміна форми) виконується в будь-якому геоінформаційному програмному середовищі за допомогою спеціальної інструментальної панелі редактора карти. Функції редактора дозволяють виконувати окремі операції редагування і в груповому режимі (наприклад, видалення чи копіювання виділених на відповідному шарі зображення об'єктів). Відредагований об'єкт та його попередній стан відразу ж автоматично зберігається і тому доступний режим відновлення відредагованого елементу (в разі виявлення помилок оператора або програмно-апаратних збоїв). В процесі створення, вилучення чи зміни метрики об'єктів можна підключати додаткові режими, які служать для забезпечення просторової топологічної залежності між об'єктами (спільних точок, границь, сусідства), що відносяться до одного або різних шарів карти.

Сучасні геоінформаційні програмні засоби підтримують не тільки геометричну модель даних, але й забезпечують підтримку реляційної бази даних, де зберігаються інші - якісні та кількісні, характеристики (атрибути) об'єктів карти. Якщо в момент нанесення об'єкту немає необхідності вводу атрибутивних даних, то редактор карти дозволяє відключення запиту на ввід семантики, однак обов'язкові характеристики будуть автоматично заповнюватися значеннями, прийнятими в даній системі (за замовчуванням). Коли така необхідність виникає, інструментальні ГІС дозволяють додавати до семантики об'єкта нові характеристики(нові стовпчики до атрибутивних таблиць) або виконувати операції зв'язку з зовнішньою базою даних. Ця функція в процесі оперативного виправлення карти виявляється важливою при нанесенні на карту надписів чи підписів для об'єктів у випадках, коли джерелом даних є довідкові матеріали або дані різних організацій чи органів влади. Наприклад, у випадку зміни назв населених пунктів. Та й сам процес нанесення підписів можливо значно пришвидшити, а в деяких випадках повністю автоматизувати (використовуючи команди автоматичного креслення підписів з використанням значень із стовпців атрибутивних таблиць бази даних).

Інші цікаві матеріали

Застосування земельно-кадастрових робіт в методиці проекту
Метою моєї курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації зе землекористувачам різних форм власності з виконанням кадастр ...

Земельний кадастр і аналіз використання земель Королівської сільської ради
У період реформування земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і відтворення природних ресурсів. Зміни економічного механізму господарювання, перехід до економіки ринкового ...

Грунти України. Грунтовий покрив України Утворення і поширення грунтів, рослинності,
Утворення і поширення грунтів, рослинності, тваринного світу залежать від властивостей порід, що складають земну поверхню, форм рельєфу, кліматичних умов, господарської діяльності людини. В їх розміщенні на території Ук ...