Мета дослідження

Метою польових досліджень, проведених на межі вересня і жовтня 2000 року, було виявлення відмінностей алювію Черемошу на відтинку від Устерік до місця впадіння в Прут. У кожному з шести пунктів, розташованих один від одного на відстані біля 20 км, проведено обмір 20 найбільших валунів або галечників і відібрано проби фракцій 2 – 64 мм для вивчення гранулометрії, форми, ступеня обточення і петрографічного складу гравійно-галечникового матеріалу. Обмірювання 20 найбільших зразків на кожному зарінку проводилось з метою з’ясування темпу абразії - зменшення розмірів (довжини, ширини і товщини) рінів вниз за течією річки. Дослідження петрографічного складу мало дати відповідь на питання: як геологічна будова водозбору впливає на відмінності складу алювію, котрі уламки найкраще транспортуються рікою, які їх петрографічні типи найшвидше обточуються і подрібнюються? Характер обточення алювію є одним із важливих показників його змінювання вниз за течією річки і відповідно до шкали Крумбайна і Шлосса (1963) є виразом “зрілості” гравійно-галечникового матеріалу. Форми гальки аналізувались для фракцій 17-32 мм. Опираючись на діаграму Зінга (1935) виділено форми галечників, наближені до диску, еліпсу, кулі та веретена. У галечниковій масі враховувалась також кількість розбитих зразків.

Найвище розташований пункт дослідження знаходиться в Устеріках, на лівому березі Чорного Черемошу (північна околиця села) в місці, де річка найближче підходить до дороги. Скупчення важких і масивних валунів утворюють тут довгий побічень, у котрому найбільші зразки досягають в середньому 2 м (1810 мм) у діаметрі. Пункт на Білому Черемоші вибрано в місцевості Стебнів, біля 1 км вище злиття Білого і Чорного Черемошу. Проби для дослідження взято з руслового розсипу-острова. Там теж обміряно 20 найбільших зразків. Наступний пункт - Розтоки - знаходиться на лівому березі Черемошу і є найвище розташованим після злиття обох головних руслових рік. Розлоге нагромадження валунів, зосереджене під пішохідною кладкою, є типовим меандровим побічнем, виповненим різким поворотом Черемошу. Наступна точка досліджень – Вижниця – лежить у підніжжі Карпат.

Дослідження проводились тут на русловому розсипі алювію посеред річки. Ще нижче розташований пункт знаходиться на зарінку в селі Банилів. Черемош у цьому місці є класичною багаторукавною розтоковою річкою. Точка дослідження розміщена в найпівденнішому рукаві. Останню ділянку, подібно до попередньої, вибрано на правому березі Черемошу - у селі Чортория, неподалік від місця впадіння Черемошу в Прут.

Таблиця 1

. Розміщення пунктів дослідження в долині Черемошу

Інші цікаві матеріали

Русловий алювій Черемошу Вступ Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа
Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа басейну 2650 км2) Пруту, утворюється злиттям Чорного і Білого Черемошу в гірському селі Устеріки в Покутсько-Буковинських Карпатах. Витоки Чорного Черемошу (89 к ...

Економіко-географічна характеристика Республіки Індонезії
Назва "Індонезія" є складовим і походить від топоніма "Індія" (лат. Indus) В поєднанні з похідним від грецького слова "несос" (греч. нῆупт - острів), Буквально "Острівна Індія&q ...

Інтеграційна стратегія України
Унікальність переважаючої більшості країн колишнього СРСР полягає в тому, що вони виникли на руїнах відносно цілісної економічної і політичної системи. У зв'язку з цим ним об'єктивно необхідні час і відповідні зусилля ...