Мета дослідження

Метою польових досліджень, проведених на межі вересня і жовтня 2000 року, було виявлення відмінностей алювію Черемошу на відтинку від Устерік до місця впадіння в Прут. У кожному з шести пунктів, розташованих один від одного на відстані біля 20 км, проведено обмір 20 найбільших валунів або галечників і відібрано проби фракцій 2 – 64 мм для вивчення гранулометрії, форми, ступеня обточення і петрографічного складу гравійно-галечникового матеріалу. Обмірювання 20 найбільших зразків на кожному зарінку проводилось з метою з’ясування темпу абразії - зменшення розмірів (довжини, ширини і товщини) рінів вниз за течією річки. Дослідження петрографічного складу мало дати відповідь на питання: як геологічна будова водозбору впливає на відмінності складу алювію, котрі уламки найкраще транспортуються рікою, які їх петрографічні типи найшвидше обточуються і подрібнюються? Характер обточення алювію є одним із важливих показників його змінювання вниз за течією річки і відповідно до шкали Крумбайна і Шлосса (1963) є виразом “зрілості” гравійно-галечникового матеріалу. Форми гальки аналізувались для фракцій 17-32 мм. Опираючись на діаграму Зінга (1935) виділено форми галечників, наближені до диску, еліпсу, кулі та веретена. У галечниковій масі враховувалась також кількість розбитих зразків.

Найвище розташований пункт дослідження знаходиться в Устеріках, на лівому березі Чорного Черемошу (північна околиця села) в місці, де річка найближче підходить до дороги. Скупчення важких і масивних валунів утворюють тут довгий побічень, у котрому найбільші зразки досягають в середньому 2 м (1810 мм) у діаметрі. Пункт на Білому Черемоші вибрано в місцевості Стебнів, біля 1 км вище злиття Білого і Чорного Черемошу. Проби для дослідження взято з руслового розсипу-острова. Там теж обміряно 20 найбільших зразків. Наступний пункт - Розтоки - знаходиться на лівому березі Черемошу і є найвище розташованим після злиття обох головних руслових рік. Розлоге нагромадження валунів, зосереджене під пішохідною кладкою, є типовим меандровим побічнем, виповненим різким поворотом Черемошу. Наступна точка досліджень – Вижниця – лежить у підніжжі Карпат.

Дослідження проводились тут на русловому розсипі алювію посеред річки. Ще нижче розташований пункт знаходиться на зарінку в селі Банилів. Черемош у цьому місці є класичною багаторукавною розтоковою річкою. Точка дослідження розміщена в найпівденнішому рукаві. Останню ділянку, подібно до попередньої, вибрано на правому березі Черемошу - у селі Чортория, неподалік від місця впадіння Черемошу в Прут.

Таблиця 1

. Розміщення пунктів дослідження в долині Черемошу

Інші цікаві матеріали

Характеристика Нової Зеландії
Нова Зеландія - найкрасивіша країна світу. Цей дивовижний оазис райського життя розташований в південно-західній частині Тихого океану, на двох чудових островах - Південному та Північному, розділених протокою Кука, а так ...

Регіональний розвиток центрально-українського економічного району
Проблеми регіонального розвитку центрально-українського економічного району – це проблеми невикористаних можливостей, нереалізованого потенціалу. Зменшення чисельності працездатного населення, депопуляція - свідчать про ...

Територіально-виробничі комплекси України
Із середини 50-х років чітко намітилися регіональні проблеми, пов’язані з великомасштабним залученням у господарський оборот великих джерел ресурсів з метою створення нових баз нафтової, газової, електроенергетичної й і ...