Огляд літератури.

Облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь.

Облік якості земель відображає відомості, які характеризують зе­мельні угіддя за природними властивостями та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів.

Державний земельний кадастр України ведеться за системою, яка складається з трьох рівнів:

- базовий (на рівні району в розрізі адміністративно-терито­ріальних одиниць, крім районів у містах, міст обласного значення);

- регіональний (на рівні Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя);

- національний (по Україні в цілому).

Структурним блоком Державного земельного кадастру є державний кадастровий облік земельних ділянок. Процедура державного кадастро­вого обліку земельної ділянки включає:

- перевірку повноти і правильності формування кадастрової спра­ви земельної ділянки;

- присвоєння земельній ділянці ідентифікаційного (кадастрового) номера, занесення даних про земельну ділянку в державну кадастрову книгу;

- заповнення реєстраційної карти земельної ділянки, яка передається в державний реєстр земель разом з кадастровою спра­вою.

Державний реєстр земель - це правова сторона земельного кадастру (процес, необхідний для виникнення, зміни, переходу, обмеження і припинення прав власності або інших прав). Він забезпечує дотримання принципів недоторканості земельного фонду країни й охорону прав власників та землекористувачів на надані їм в установленому порядку землі.

Основними напрямами ведення Державного земельного кадастру є:

- проведення кадастрового зонування всієї території України і спеціальна ідентифікація земельних ділянок;

- завершення інвентаризації земельних ділянок по всіх категоріях земель та занесення даних про земельні ділянки в Поземельну книгу;

- проведення бонітування сільськогосподарських угідь землево­лодінь, землекористувань;

- завершення (повторне проведення на землях сільськогосподар­ського призначення) грошової оцінки земель;

- створення Державного реєстру земель;

- продовження розгортання автоматизованої системи ведення зе­мельного кадастру.

Створення в Україні цивілізованого, простого і зрозумілого Держа­вного земельного кадастру є об'єктивною, необхідною умовою розвитку ринкової економіки. Стратегічної мети вдосконалення земельних відносин може бути досягнуто при створенні простої і чіткої організаційної структури Державного земельного кадастру.

Оцінка земельного фонду країни - це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що ха­рактеризують продуктивність землі, ефективність їх використання та прибутковість з одиниці площі. Оцінка землі в Україні розрізняється як: порі­вняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостя­ми бонітування ґрунтів; економічна оцінка; грошова оцінка.

Державний облік кількості земель включає відомості про природ­ній і господарський стан їх. Він характеризує кожне землеволодіння і землекористування за складом угідь та їх підвидами відповідно до прийня­тої класифікації.

Облік якості земель доповнює характеристику природного і господарського стану земель; він базується на всесторонній класифікації земельного фонду з виділенням загальних типів земель, категорій придатності земель, класів, видів земель і характеризує земельні угіддя за ґрунтовим покривом, гранулометричним складом, фізико-хімічними властивостями ґрунтів, геоботанічним і меліоративним станом земель.

Логічним завершенням комплексу ґрунтових обстежень, узагаль­нюючим етапом порівняльної оцінки земель за їх родючістю на основі природних та набутих ознак є бонітування ґрунтів.

Найбільший інтерес у складі земельного кадастру представляють собою дані економічної оцінки земель як завершальної його складової частини, що характеризують землю як природний ресурс і головний засіб виробництва щодо їх продуктивності, ефективності використання і прибутковості.

Кількісний облік земель також потребує удосконалення в сучасних умовах, зокрема, методи одержання картографічних матеріалів крупних масштабів для забезпечення необхідної точності обчислення площ земельних ділянок. В зв'язку з тим, що Україна перейшла на міжнародну систему обліку і статистики, запроваджену у 1993 році необхідно пере­глянути статистичну звітність щодо земельних ресурсів та доповнити її показниками, які застосовуються у міжнародній практиці.

Інші цікаві матеріали

Верхоянський район республіки Саха
Верхоянський район розташований на північному сході Республіки Саха (Якутія) в басейні річки Яна та її приток і відноситься до числа заполярних районів. Територія району складає 137тис. км 2.У улусі (районі) 30 населен ...

Країни Бенілюксу та Нідерланди
Бенілюкс — це економічний союз Бельгії, Нідерландів і Люксембургу. Його формування почалося з валютної угоди й митної конвенції цих держав, які згодом уклали договір про створення економічного союзу. Цим договором перед ...

Територіально-виробничі комплекси України
Із середини 50-х років чітко намітилися регіональні проблеми, пов’язані з великомасштабним залученням у господарський оборот великих джерел ресурсів з метою створення нових баз нафтової, газової, електроенергетичної й і ...