Економічна оцінка земель

Бонітування ґрунтів і економічна оцінка

земель

- це єдиний оціноч­ний процес визначення їх продуктивної здатності. Це обумовлено тим, що цілі і завдання бонітування ґрунтів і економічної оцінки земель співпа­дають і спираються на єдині дані обліку кількості і якості земель, матері­али спеціальних обстежень і джерела економіко-математичної інформації про виробничі показники використання оцінених земель.

У межах сільської ради земельно-оціночні роботи полягають в уза­гальненні матеріалів оцінки земель, проведеної в конкретному господарс­тві і визначенні середньозважених показників оцінки у сільській раді в ціло­му.

Отож, оцінка земель за природними властивостями ґрунтів прово­диться за даними суцільних обстежень ґрунтів. При цьому за показника­ми природних властивостей ґрунту складається 100-бальна шкала, за якою оцінюється відповідний тип ґрунту на території кожної земельної ділянки власників землі і землекористувачів.

На території Ковалівської сільської ради бал загального бонітету становить: для ріллі – 32,2, сіножатей – 20,8, пасовищ – 23,66, багаторічних насаджень – 12,0.

Дані оцінки земель, які характеризують їх продуктивність, викорис­тання і прибутковість на території сільської ради повинні розв’язувати такі завдання:

а) виявлення і високе використання всіх ресурсних можливостей земель з метою підвищення рівня суспільного виробництва;

б) розподіл земель у міжгалузевому аспекті, виходячи з пріоритету використання цінних земель в сільському господарстві;

в) визначення втрат сільськогосподарського виробництва при вилу­ченні (викупі) продуктивних земель для несільськогосподарський цілей;

г) визначення міри і розмірів стягнень

за порушення земельного законодавства;

д) розміщення сільськогосподарського виробництва;

е) надання земельних ділянок для ведення сільського (фермерсь­кого) господарства,

виходячи з середньої у спілці власників оцінки зе­мель;

є) об’єктивний аналіз рівня використання земель і господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, госпрозрахункових вироб­ничих

підрозділів:

ж) планування обсягів виробництва сільськогосподарської продук­ції;

з) економічне обґрунтування організації території;

й) визначення розмірів плати за землю передану у власність

або на­дану у користування залежно від якості і місцеположення земельної ді­лянки.

Найчастіше порушується порядок використання

земель в системі

сівозмін через те, що при розробці проекту внутрігосподарського землеус­трою недостатньо враховувалась придатність ріллі для вирощування сільськогосподарських культур, під якою слід розуміти відповідність, пристосованість ґрунтового середовища до конкретних біологічних умов. Такий взаємозв’язок найбільш точніше виявляється шляхом проведення часткових економічних оцінок, тобто оцінок земель за ефективністю вирощування сільськогосподарських культур, за показником окупності затрат. Цей показник найбільш повно інтегрує в собі величину продуктивності земель при такому рівні інтенсивності землеробства, який забезпечує не­обхідну рентабельність виробництва відповідної культури.

За даними часткових економічних оцінок земель проводять об’єднання рівноцінних агровиробничих груп ґрунтів в масиви ріллі при­датні для вирощування сільськогосподарських культур. Придатними ра­хуються ті землі, які забезпечують окупність затрат більше одиниці.

Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення проводить­ся окремо по орних землях, землях під багаторічними насадженнями, сінокосами пасовищах за рентним доходом, який формується залежно від якості, місця розмежування та економічної оцінки земель і створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки землі, проведе­ної в 1988р.

Грошова оцінка земель визначається як добуток річного рентного доходу за економічною оцінкою з виробництва зернових, ціни центнера зерна (Ц); терміну його капіталізації (Т) за формулою:

Інші цікаві матеріали

Розробка комплексу геодезичних та землевпорядних робіт при складанні
Управління земельними ресурсами дозволяє тримати руку на “пульсі” втілення земельної політики в реальне життя. Адже ліквідація монополії державної власності на землю зініціювала створення приватних агро групувань, ...

Русловий алювій Черемошу Вступ Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа
Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа басейну 2650 км2) Пруту, утворюється злиттям Чорного і Білого Черемошу в гірському селі Устеріки в Покутсько-Буковинських Карпатах. Витоки Чорного Черемошу (89 к ...

Глобальні проблеми сучасності
Філософія забезпечує культурі самопізнання, а людському життю — смислові орієнтири. Справедливо вважається, що істинна філософія є духовним орієнтиром епохи, живою душею культури. Звичайно, соціальні джерела і соціальне ...