Становлення рослинного покриву на території Волинського Полісся

Сучасна рослинність області формувалась у процесі тривалого історичного періоду. Окремі її елементи знаходимо у складі теплолюбної арктотретинної флори, яку ще називають гренландською за місцем її ймовірного походження. Тоді, у третинному періоді, тут зростали пальма сабаль, секвойя, вільха, граб, бук, каштан, платан, ліквідамбар, виноград, горіх.

З посиленням посушливості клімату в кінці крейдового періоду формується нова тургайська або неморальна флора, в якій переважають листопадні рослини - типові представники сучасних широколистяних лісів: дуб, бук, граб, вільха, клен, липа. Помітно, що до складу неморальної фауни входили і колишні арктотретинні види.

Одночасно з гір Східного Сибіру на територію Європи поширились бореальні хвойні формування. У середині міоцену вони поширились на західних рівнинах. Бореальні угрупування створювали ялина, сосна, береза, модрина. У цих лісах зростали і арктоальпійські види: чорниця, брусниця, верес, багно тощо. На початку плейстоцену частину бореальних угрупувань поглинули дубові ліси, вбираючи до себе квасницю, веснівку, грушанку, одинарник, ожину та чорницю. Але і ці неморальні рослинні угрупування змушені були відступити на південь перед наступаючим фронтом льодовиків. Вони піднялись у гори і частково залишились в острівних рефугіумах. Такі рефугіуми існували не лише у Західній Європі, в Криму і на Кавказі, а й у Карпатах і навіть на Поліссі (згадаймо рефугіум азалії понтійської на Рівненщині).[7]

У голоцені, після відступання льодовиків, тобто 10-12 тис. років тому, на території області знову поширились ліси. Спочатку це були острівні темнохвойні угрупування ялини, які займали понижені ділянки рельєфу. Тепер від них залишились лише окремі острівні локалітети ялини в Любомльському та деяких інших районах області.

Пізніше, близько 8 тис. років тому ялинові ліси потіснили березняки і соснові бори, які рухались, навпаки, по підвищеннях місцевого ландшафту. У той період вони складали основну рослинність Волині. Лише в середньому голоцені з півдня на територію області стали проникати широколистяні ліси, у першу чергу діброви та грабняки. Разом з ними поширювались вільшаники, займаючи понижені долини річок та заболочені площі.

Інші цікаві матеріали

Особливості розміщення продуктивних сил Закарпаття
Закарпаття – мальовничий куточок України, має унікальне геополітичне та географічне положення. Розташоване на крайньому південному заході України, займає південно-західну частину Українських Карпат і Придунайську низови ...

Соціальна інфраструктура України
Розвиток продуктивних сил характеризується відповідними соціальними-економічними показниками: - величина валового суспільного продукту; - національний доход; - частка національного доходу для споживання та н ...

Нафтова, нафтопереробна й газова промисловість України
Основи ефективного функціонування господарства певної території закладаються ще на етапах районного планування і просторової локалізації підприємств. Оптимальне розміщення підприємства щодо сировинних і трудових ресурс ...