Встановлення меж функціонального використання земель.

Кадастрове зонування земель фактично здійснювалось у процесі землевпорядних робіт, передбачених земельною реформою України. Найбільш повно воно відображено в проектних матеріалах формування земель, які підлягали передачі в колективну власність недержавним сільськогосподарським підприємствам, а також при формуванні земель відповідних населених пунктів і територій рад.

З метою оперативного і об'єктивного вирішення питань визначення функціонального використання земель адміністра­тивно-територіального утворення створюють комісії. До складу комісій включаються представники державних виконавчих органів влади, місцевого самоврядування, провідних підприємств та організацій, державних землевпорядних і містобудівних, природоохоронних і санітарних органів, а також представники громадських організацій тощо. Висновки і пропозиції комісії є підставою для підготовки проектних рішень формування меж функціонального використання земель.

У процесі зазначених робіт формуються або уточнюються землі:

• населених пунктів;

• водного фонду з визначенням прибережних захисних смуг та обмежень господарського використання цих земель;

• лісового фонду;

• природоохоронного та рекреаційного призначення;

• оздоровчого призначення;

• історико-культурного призначення;

• сільськогосподарського призначення, які можуть бути переданими у колективну та приватну власність;

• запасу та резервного фонду.

У свою чергу, землі населених пунктів і, зокрема, міст вимагають детального вивчення з метою відповідного кадастрового зонування щодо територіального та перспективного використання.

В межах населених пунктів виділяють:

• зони житлової забудови (малоповерхової, багатоповерхової, змішаної житлової забудови з комерційним, побутовим, адміністративно-громадським призначенням, з ділянками для ведення особистого підсобного господарства тощо);

• території загального користування з громадськими будівлями, зеленими насадженнями, водоймищами, вулицями, проїздами, майданами;

• ділянки для розміщення об'єктів комунального призначення (житлово-експлуатаційні та ремонтні підприємства, водозабори, очисні споруди тощо);

• виробничі зони (легкої і важкої промисловості, будівельної індустрії, машинобудування, електронної промисловості, деревообробки, автотехобслуговування);

• землі транспорту, зв'язку та іншого призначення;

• зони роздрібної і оптової торгівлі, ринкової інфраструктури, комерційних послуг, складського господарства;

• землі, надані організаціям, установам для цільового призначення (досліджень і наукових розробок, освіти, культури, оборони, громадських та релігійних потреб тощо);

• землі державного управління та місцевого самоврядування;

• зони природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

• сільськогосподарські угіддя, які розташовані в межах населених пунктів;

• резервні території, необхідні для розширення забудови відповідно з перспективою їх розвитку і архітектурно-планувальною структурою.

Інші цікаві матеріали

Сучасні проблеми розвитку і розміщення металургійних районів України
Металургійний комплекс є одним з найголовніших комплексів держави. Без металургії як виробника конструкційних матеріалів неможливий розвиток машинобудування, а в зв'язку з цим і розвиток науково-технічного прогресу, її ...

Республіка Індонезія
Республіка Індонезія в даний час, завдяки раціональної економічній політиці і успішним реформам, перетворилася в аграрно-індустріальну державу. За багатьма показниками цю країну вже зараз відносять до групи нових індуст ...

Розміщення продуктивних сил Волинської області
Як свідчить досвід, за останні роки відбулися істотні зміни в структурі господарства регіонів України, які підняли на рівні областей і територіально-господарських районів складний комплекс проблем розвитку і розміщення ...