Флористичний аналіз Волинського Полісся

Видовий склад сучасних судинних рослин на території області вивчений досить детально. Територія Волинської області відноситься до двох флористичних районів: Південнополіського і Люблінсько-Волинсько-Малополіського (Додаток А). За неповними підрахунками флора Волині складається з 1300 видів судинних рослин. На Поліссі флора дещо бідніша і не перевищує 900 таксонів (Ященко, 1985). Місцева флора має багато спільного з Біловезькою пущею. Покритонасінні становлять близько 92,4 % видового складу (Андрієнко, Шеляг-Сосонко, 1983). Серед них переважають складноцвіті, злакові, осокові, розоцвіті, гвоздикові, бобові, жовтецеві, ранникові, губоцвіті, зонтичні та хрестоцвіті. Представники цих родин займають понад 54 % складу флори. На решту видів припадає близько 90 родин покритонасінних.[5]

За Є.М.Лавренком (1938) місцева флора сформувалась переважно з трьох генетичних центрів: гумідного, аридного та арктоальпійського. З першого розвинулись широколистяні та хвойні ліси. З другого - степові елементи та ксерофітні рідколісся. З третього - елементи трав'янистої альпійської рослинності. В цілому, флора Волині належить до міграційного типу. Серед домінуючих її елементів виділяються бореальні види, які складають близько 46 %. Разом з арктоальпійськими видами бореали сформували хвойні ліси, луки та болота.

Степові види займають близько 18 % складу флори. Вони посилюються на півдні, накопичуючись переважно на лесових та карбонатних відкладах. Частково степові елементи потрапляють і до соснових борів, підіймаючись на піщані дюни та прируслові гриви. Ці флористичні елементи свідчать про перехідний характер місцевої флори на межі з Лісостепом.

Неморальні види складають до 16 % флори і входять до поширених на Волині дубово-соснових, дубових та грабових лісів. їх роль посилюється там, де бідні піщані грунти поступаються місцем перед більш родючими опідзоленими грунтами. Спорадично трапляються інші флористичні елементи: середньо-європейські, середземноморські, монтанні тощо.

Архегоніати налічують лише 48 судинних видів, з яких тільки 29 таксонів є аборигенними видами спорових рослин. Решта - голонасінні. Однак останні в природі представлені лише 3 типовими видами: сосною звичайною, ялиною звичайною та ялівцем звичайним. У садах і парках, а також серед лісових культур можна зустріти ще 16 видів.

Інтродуценти та культивати сільськогосподарського використання складають 343 види. Тобто вони збагачують флору приблизно на 25 %. Серед інтродуцентів чимало видів, які остаточно натуралізувались у природних угрупуваннях: біла акація, клен ясенелистий, пухироплідник калинолистий тощо. Інші (галінсога, ельшольція, онагра та ін.) стали поширеними бур'янами на окультурених площах.[1]

За географічним походженням у складі флори переважають палеарктичні та європейські види. їх близько 52,5 %. їм майже не поступаються голарктичні види (18,9 %). Середземноморських видів лише 1,5 %, а причорноморських - 0,9 %. Таким чином, ядро флори сформоване видами помірних широт північної півкулі. На цьому фоні необхідно відзначити низьку ендемічність флори області. Лише 2 види (гвоздика несправжня і молочай волинський) можна віднести до цієї категорії, але й це умовно, адже вони трапляються і на території сусідніх областей.

Інші цікаві матеріали

Українські Карпати- чверть Карпатської дуги
Українські Карпати складають приблизно чверть Карпатської дуги . Перед появою Карпатської гірської дуги на поверхні планети був тривалий період, протягом якого море в цьому місці змінилось сушею . Вони складаю ...

Рослинний світ Карпат
Карпати ─ величні і неповторні в красі своїй гори, покриті віко­вічними лісами, бурхливі ріки, кришталево прозорі високо­гірні озера — «морські очі», барвистий килим полонин ц отарами овець, мелодії гуцульської тр ...

Сучасне районування України. Основні чинники та принципи розміщення підприємств теплової електроенергетики
Актуальність першого питання даної роботи полягає в тому, що раціональній територіальній організації господарства в країні сприяє економічне районування. Усі країни світу характеризуються суттєвими територіальними відмін ...