Сучасний стан та розвиток землеустрою

Починаючи з 1991 року, в країні не розробляю проектів організації території та використання земель сільськогосподарських підприємств, робочих проектів з освоєння, охорони і поліпшення земель.

У результаті створення нових агроформувань, перерозподілу земель між формами власності та категоріями земель порушена раніше налагоджена чітка структура сівозмін, яка давала змогу одержувати сталі врожаї сільськогосподарських культур, збагачувати ґрунт поживними речовинами. Поряд із цим розбалансовано структуру земельних угідь і характер використання земельного фонду України, а сформовані агроландшафти нераціональні й економічно неефективні.

Реформування існуючих недержавних сільськогосподарських підприємств відбувається стихійно, без належного наукового обґрунтування та розроблених землевпорядних проектів. Не розробляють також прогнозів, програм і схем землеустрою з використання земель на регіональному та національному рівнях.

Отже, на основі вищевикладеного можна зроби ти висновок, що зменшення виробництва сільськогосподарської продукції пов'язано з порушенням оптимальної структури існуючих землекористувань, використання, охорони і поліпшення земель них угідь.

Висвітлюючи сучасні проблеми землеустрою в Україні, не можна не торкнутися коментаря Земельного кодексу України щодо тлумачення в ньому питань землеустрою. Порівню­ючи новий Земельний кодекс України і вказаний коментар, складається вражен­ня, що автори коментаря зовсім не знайомі з положенням ст. 181,184 нового Земельного кодексу України. Автори на свій розсуд дають класифікацію по видах землеустрою: прогнозне, передпроектне міжгосподарське і внутрігосподарське. Такої класифікації немає в новому Земельному кодексі, не виконуються вони і на практиці. Це застарілі поняття, від яких в Україні як в теоретичному, так і в практичному плані відмовились. Названий в коментарі і новий вид робіт " план земельно-господарського устрою населених пунктів" [12,с.477], є тлумачення і інших положень, яких немає в Земельному кодексі України. Такий коментар не тільки не розширить роз'яснень положень нового Земельного кодексу України щодо землеустрою, а негативно вплине на практичне його застосування та суспільну думку.

Враховуючи історичний і практичний досвід трансформації земельних відносин в Україні, діюче земельне законодавство та вище наведені публікації щодо тлума­чення землеустрою, об'єктивно постає необхідність дати наукову класифікацію сучасного землеустрою.

Сукупність видів робіт і їх зміст, які об'єктивно обумовлювались потребою суспільства до і після набуття Україною незалежності та перспективи щодо по­дальшого удосконалення землекористу­вання і формування його сталого розвитку, дають підставу землеустрій класифікувати на загальнодержавний, регіональний та місцевий рівні. Кожному рівню відповідають конкретні види робіт, їх структура, зміст, значення і завдання.

Так, до загальнодержавного рівня землеустрою відносяться такі види розробок:

встановлення (відновлення) на місцевості кордону України, меж адміністративно-територіальних утворень (Автономної республіки Крим, областей), підготовка Загальнодержавної програми викорис­тання та охорони земель України, Націо­нальної програми охорони земель Украї­ни, Генеральної схеми протиерозійних за­ходів, Генеральної схеми рекультивації по­рушених земель України, Генеральної схеми консервації деградованих і мало­продуктивних земель України, Схеми природно-сільськогосподарського райо­нування.

Інші цікаві матеріали

Країни Закавказзя (Азербайджан, Вірменія, Грузія)
Країнами Закавказзя є Азербайджан, Вірменія, Грузія. Регіон, розташований між Чорним та Каспійським морями, має вигідне географічне положення. Морські узбережжя створюють сприятливі умови для розвитку економічних зв'язк ...

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при
Актуальним питанням в даному курсовому проекті є планування і організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 для ведення кадастру на території міста Вижниця Чернівецьк ...

Регіональна економіка промисловості України
Промисловість – найважливіша структурна ланка господарського комплексу України. На неї припадає 1/3 основних фондів, понад 35% населення, зайнятого у народному господарстві. Промисловість як провідна ланка господарства ...