Основні вимоги до складу, змісту та оформлення документації із землеустрою
На основі прийнятих проектних рішень з обсягів створення захисних лісових насаджень та запроектованої технології розробляють кошторис робочого проекту. Він складається з кошторисної документації (зведений, локальний кошторис на створення лісонасаджень, кошторису на проектно-вишукувальні роботи, перенесення в натуру і на авторський нагляд) та пояснювальної записки до кошторисних розрахунків.
До складу робочого проекту на створення захисних лісових насаджень входять: пояснювальна записка, яка включає основні техніко-економічні показники; характеристику ділянок проектування; обґрунтування заходів, що проектуються, особливостей розміщення насаджень; рішення стосовно підбору порід, технології створення; організацію виконання робіт; кошторисну документацію; додатки — завдання на проектування, схеми змішування порід, табличний матеріал, план розміщення лісонасаджень з елементами перенесення в натуру.
До складу робочого проекту протиерозійних гідротехнічних споруд входять:
- пояснювальна записка, яка відображає: природні умови об'єкта (клімат, рельєф, гідрологічні, інженерно-геологічні й інші умови); заходи, що проектуються та їх обґрунтування; розрахунки параметрів споруд (гідрологічні, гідравлічні, гідротехнічні тощо); організацію будівництва; експлуатацію споруд і ділянок суміжних земель;
- креслення;
- кошторисна документація, яка включає зведений кошторисний розрахунок, об'єктні та локальні кошториси, калькуляцію вартості, відомість кошторисної вартості будівництва об'єктів, що входять до пучкового комплексу, відомість договірних цін.
Розділ "Організація будівництва" в пояснювальній записці до проекту розробляють на основі вимог СНиП 3.01.01-85, а кошторисну документацію — Методичних вказівок по визначенню вартості будівництва підприємств, будівель і споруд та складанню зведених кошторисних розрахунків і кошторисів, які затверджені постановою Держбуду СРСР від 12 квітня 1984 року.
Креслення до робочого проекту протиерозійних і гідротехнічних споруд повинні складатися з планів землекористування (або викопіювання з нього) з визначенням місць розташування об'єктів проектування, генеральних планів споруд, їхніх поздовжніх і поперечних профілів, арматурно-опалубних креслень, вузлів споруд, організації виконання робіт, будівельних генпланів, розпланованих креслень.
Проекти розробляють на основі інженерних вишукувань — топографо-геодезичних та інженерно-геологічних.
До складання робочого проекту проводять ґрунтово-меліоративне обстеження, під час якого встановлюють масиви солонцюватих земель, що підлягають меліорації, здійснюють їх агромеліоративне групування і розробляють рекомендації щодо їх меліорації та використання.
Потім уточнюють у натурі межі меліоративних ділянок і встановлюють фактичний їхній стан (вид угідь, попередники, вік багаторічних трав, продуктивність кормових угідь та врожайність вирощуваних культур). При складанні робочого проекту розв'язують наступні питання: проектування меліоративних сівозмін і полів (ділянок); розробка технологічних карт для виконання робіт по меліоративних групах; визначення обсягів робіт, черговості освоєння ділянок, потреби в техніці, добривах, насінні культуросвоювачів; складання кошторисів на виконання меліоративних робіт; виготовлення робочих креслень.
Типи сівозмін на солонцюватих землях визначають за їхньою меліоративною специфікою. Сівозмінні масиви розміщують на ґрунтах однорідної меліоративної групи або близьких за технологією обробітку і системою заходів щодо їх використання.
Межі земельної ділянки у натурі (на місцевості) встановлюють відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів.
Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюють на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки у натурі (на місцевості).
Документацію із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляють у складі
генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій. Вона є основою для визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Межі земельної ділянки у натурі (на місцевості) закріплюють межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річки,
Інші цікаві матеріали
Історія соціально-економічної географії світу
Щоб пізнати себе, кожна наука повинна вивчати й аналізувати історію свого
формування, починаючи від витоків і закінчуючи сучасним періодом. Цей процес
полягає у пошуках джерел формування науки, з’ясуванні причин її виник ...
Географічна характеристика Туреччини
Туреччина – ісламська держава в Західній Азії і
Європі. Площа країни – 781 тис. км. кв. Населення – 65 млн. чол. Столиця –
Анкара. Форма правління – республіка. Форма територіального пристрою – унітарна
держава. Туреччи ...
Природно-ресурсний комплекс Коломийського району
Природні
продуктивні сили - це природні об'єкти і явища, які використовуються або можуть
використовуватись для прямого і непрямого споживання, відтворення трудових
ресурсів, підтримання умов існування людства і підвищен ...