Землеустрій як основа еколого - економічного і соціального обґрунтування землекористування

Відомо, що відповідна організація території є основою будь-якого виробництва. Особливо важливе значення має територіальна організація в сільському і лісовому господарствах, де виробництво пов’язано з використанням великих територій окремих земле користувань, у межах яких необхідно узгодити природні якості окремих ділянок з агробіологічними характеристиками вирощування рослин і дерев.

У рекреаційній галузі земля виконує роль операційного базису, джерела різних оздоровчих і лікувальних ресурсів, але охоплює своїм впливом значно більші території- регіони, області. Управління галуззю вимагає певного розміщення об’єктів рекреаційної інфраструктури та територій з різними функціональними ознаками. Таке поєднання розвитку галузей властиве для Івано – Франківської області, тому організацію використання земель тут необхідно розглядати в економічному і соціальному напрямках. Окрім цього ставиться завдання забезпечити відтворення та охорону природного середовища і землі як засобу виробництва, операційного базису та природного комплексу.

З метою поліпшення стану охорони природи та використання земель проводились у минулі десятиліття наукові дослідження, складались програми, схеми боротьби з ерозією грунту, схеми та проекти організації території сільськогосподарських та лісових підприємств, меліорації земель. Однак, не дивлячись на наявність важливих наукових досліджень і науково-практичних розробок, еколого-економічна ситуація області погіршується , зростає напруга в забезпеченні населення продовольством. Причиною недостатньої ефективності досліджень, розробок та їх освоєння виробництвом за часів радянської влади, були:

• слабкий зв’язок наукових і практичних розробок із системою державного планування та управління ними;
• неврахування вартості оцінки земель та їх безкоштовність;
• незбалансованість за ресурсами;
• винятково монопольна власність держави на землю та засоби виробництва і, відповідно, директивність, однозначність прогнозних рішень;
• втрата землекористувачами багатовікових традицій ощадливого та набуття споживацького ставлення до використання багатств землі;
• часто недостатня комплексність оцінки територій і, відповідно, недостатня обґрунтованість рекомендацій
• суто економічна спрямованість наукової теорії радянського землекористування, відмова від травопільної системи й надмірна хімізація землеробства.

На фоні зазначених причин, недоліків і помилок минулих років краще проглядаються теперішні умови і завдання комплексного довгострокового еколого-економічного і соціального землекористування.

В Україні оголошено можливість отримання у приватну власність або на умовах довгострокової оренди ділянок майже всіх категорій земельного фонду для здійснення підприємницької діяльності, що створює нові умови для організації раціонального використання земель на користь землевласника, землекористувача, а відповідно, й суспільства вцілому. Приватна власність на землю, довгострокова оренда є стимулом прикладання праці, залучення інвесторів і створення на основі відповідної інфраструктури господарської діяльності. Проте приватна власність не є панацеєю в розв’язанні всіх проблем використання земель. Права, надані громадянам, що мають у власності землю, можуть призвести до подальшого надмірного використання природних та економічних властивостей землі. Тому законодавством передбачена система обмежень, зокрема система державного стимулювання раціонального землекористування. Ці заходи мають сприяти формуванню естетично привабливості ділянки, підвищенню цінності землі, збільшенню її товарного обігу вринковому середовищі та наповненню місцевих бюджетів.

Рекреаційна галузь- це складна система заходів щодо функціонування державних, комунальних і підприємницьких структур, яка передбачає еколого-економічне використання природних, матеріально-технічних та інших ресурсів з метою надання послуг громадянам для відпочинку, оздоровлення, культурно-пізнавадьної і спортивної діяльності, що сприяє поліпшеню соціального , духовного та економічного розвитку суспільства.

Отже, необхідні обґрунтовані науково-практичні розробки з удосконалення системи сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань, підвищення родючості грунту, впорядкування використання кожної ділянки, оскільки від інтенсивності використання залежить подальший розвиток агропромислового комплексу і добробут жителів.

Інші цікаві матеріали

Мішані ліси. Своя область (урок). Мета Поглиблення знання учнів про природу, особливості
Мета Поглиблення знання учнів про природу, особливості мішаних лісів. Збагатити новими знаннями про природу і господарство свого краю.Розвивати навички роботи з картою, пошуковим матеріалом. Виховання професійних н ...

Країни Північної Європи
Північна Європа становить приклад позитивної інтеграції економіки країн з різним рівнем ринковості і соціальної орієнтації. Як не дивно, повідомлень про господарство цих країн у нашій літературі вкрай мало. У підручника ...

Територіально-виробничі комплекси України
Із середини 50-х років чітко намітилися регіональні проблеми, пов’язані з великомасштабним залученням у господарський оборот великих джерел ресурсів з метою створення нових баз нафтової, газової, електроенергетичної й і ...