Концептуальні підходи до розробки проектів землеустрою сільських рад

Значне місце в раціональному вико­ристанні та охороні земель, збереженні агроландшафтів, їх впорядкуванні належить землеустрою - основному дієвому механізмові в управлінні земельними ре­сурсами. В умовах земельної реформи істотно ускладнюються і змінюються зав­дання землеустрою, його зміст. Це спо­нукає до пошуків наукових підходів щодо розробки нових видів проектної земле­впорядної документації, перш за все про­ектів землеустрою сільських рад. Порівняно із загальнодержавними регіональними програмами з використан­ня та охорони земель, схемами землеус­трою адміністративних районів, розроб­ка проектів (схем) землеустрою сільських рад дає можливість регулю­вати земельні відносини, створювати пе­редумови для оптимізованого землеко­ристування та запроваджувати природо­охоронні і ґрунтозахисні заходи на місце­вому рівні.

Організація сталого землекористуван­ня конкретних новостворених, невеликих за розміром, господарських структур (ак­ціонерних товариств, товариств з обме­женою відповідальністю, приватно-орен­дних підприємств тощо) здійснюється в ході територіального землеустрою, а саме шляхом проведення робіт, які забезпечу­ють формування нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою, при по­дальшому їх межуванню. При цьому пе­реважаюча дія землеустрою на організа­цію території сільськогосподарських підприємств, які складають земельно-ресурсну і виробничу базу аграрної га­лузі, повинна враховувати постійну ди­наміку землекористувань та їх систем різного ступеня інтенсивності. Проте на кожному етапі перетворень слід забезпе­чити стабільне функціонування сільсько­господарського виробництва. Завдання землеустрою заклинається в регулюванні і поєднанні цих різнонаправлених тен­денцій.

Одним із способів збереження при­родно-господарських балансів в органі­заційно-територіальному влаштуванні сільськогосподарських підприємств є розробка на території адміністративно-територіальних одиниць (сільських та се­лищних рад), систем організації території відносно елементів природного комплек­су і різноманіття ландшафтів та процесів, які в них відбуваються.

Беручи до уваги Вікторівську сільську раду проблеми можна вирішити на основі глибокої природно-господарської дифе­ренціації земель в складі проекту земле­устрою, шляхом комплексної діагностики екологічних, ландшафтних, агрополітичних і інших вла­стивостей.

Стійкість землекористування та їх інве­стиційна привабливість виступають ре­зультативним показником обґрунтування рішень землевпорядних і управлінсь­ких завдань на рівнях адміністративного району, сільської (селищної) ради, окре­мих сільськогосподарських підприємств і їх груп.

Інформаційною базою прийняття рішень на території Вікторівської сільської ради є матеріали зйомок, обстежень, вишукувань, їх наукової інтерпретації в формі районування території та відповід­них оцінок, дані моніторингу землекори­стування і земельного кадастру.

Оптимізація землевпорядкування особливо важлива в сучасних умовах хронічного дефіциту інвестиційних і ма­теріально-технічних ресурсів. Тому безальтернативним є повне використання "дарових сил природи", екологічних структур і механізмів, адаптивних влас­тивостей агроландшафтів і агросистем. Адже системний підхід в умовах динамічності землекористування можливий тільки на рівні адміністративно-територіальних ут­ворень - район, сільська рада.

В основі методичного підходу щодо розробки проекту землеустрою повинні лежати питання екологізації землекорис­тування як основного механізму підготов­ки і реалізації у правлінських рішень і єди­ною гарантією впровадження екологічних ідей у практику землеустрою. Еколо­гічно обґрунтований землеустрій є засо­бом формування просторової та вироб­ничої структури території до природної та набутої придатності земель до різних видів господарської діяльності.

Ці питання при розробці проекту практично піднімаються вперше, навіть при розробці проектів внутрігосподарського землеустрою з контурно-меліоративною організацією території (КМОТ) на них увага так не акцентувалася, не кажучи вже про традиційний землеустрій, де опе­рували тільки економічними категоріями. У той час при екстенсивному сільсько­господарському виробництві в землеко­ристуванні переважали дії, які направлені на освоєння нових земель, розширення посівних площ, укрупнення господарств і сівозмін. Екологічні проблеми поступо­во накопичувались, але серйозної гро­мадської оцінки вони не набули. Сам стан земельних ресурсів спонукає поклас­ти в основу розробки проекту землеуст­рою сільської ради принципи екологізації природокористування.

Інші цікаві матеріали

Обєкти і заповідні території Полісся
Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збер ...

Дослідження яружно-балочного рельєфу Кривбасу як одного з елементів знань про природу рідного краю на заняттях географічного гуртка
Однією з базових складових частин географічної освіти є знання про найближче географічне оточення – природу рідного краю. Найбільш ефективному і поглибленому засвоєнню краєзнавчого матеріалу сприяє активне самостійне до ...

Вугільна промисловість Украни. Основні проблеми та перспективи розвитку
Вибір основного напрямку розвитку економіки будь-якої країни залежить насамперед від наявності й характеру власної мінерально-сировинної бази. Єдиним енергоносієм, якого в Україні потенційно достатньо для повного забезп ...