Концептуальні підходи до розробки проектів землеустрою сільських рад

Землі III еколого-технологічної групи складають схили круті­стю більше 5° їх залужують бобово-зла­ковими травосумішками.

Багаторічні плодові насадження та природні кормові угіддя також поділяють за інтенсивністю і характером викорис­тання на три еколого-технологічні групи. До І ЕТГ відносяться багаторічні насад­ження на схилах до 5 ° в межах якої насад­ження розміщують прямолінійно або прямолінійними відрізками; до II ЕТГ на схилах 5-10°, де проводять контурне розміщення насаджень паралельно гори­зонталями; до III ЕТГ - схили 10 ° які, як правило, терасують під насадження.

В складі природних кормових угідь до І ЕТГ відносять ділянки на схилах до 7° які інтенсивно використовуються і підляга­ють докорінному поліпшенню, до II ЕТГ - схили з ухилом 7-18 ° обмеженого сму­гового використання із забороною випа­сання худоби; до III ЕТГ - схили з ухилом 18-25° вкрай обмеженого використання із поверхневим поліпшенням або з транс­формацією в лісові насадження.

Другу групу земель (середовище-стабілізуючу) представляють землі лісового та водного фонду, природно-заповідно­го фонду та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Основним принципом сучасного відношення до охорони природи є перехід від еталонного підходу виділення тільки заповідних територій до принципу підтри­мання екологічного балансу території, на основі системного проектування мережі таких територій, тобто при створенні си­стеми природних територій, що особли­во охороняються. Мережа природних те­риторій, що особливо охороняються, яв­ляє собою деяку сукупність організацій­них форм (заповідник, національний парк, заказник тощо) та їх категорій (при­родні, природно-історичні, ландшафтні, геологічні тощо). Вона характеризується функціональною цілісністю і в цьому полягає її відмінність від екологічної ме­режі. Здійснення головного критерію -функціональної цілісності системи при­родних територій зводиться до зв'язуван­ня в єдине ціле розрізнених територій, що є дуже складним завданням.

Потрібно формувати таку структуру ландшафту, при якій природні угіддя проникали б в масиви ор­них земель не просто як окремі відгалу­ження, а функціонували б як цілісні ме­режі, усі ланки яких сполучені між собою. Саме за цієї умови благотворний вплив природних і квазіприродних угідь буде повсюдним.

Третю групу земель (селітебну) пред­ставляють землі житлової та громадської забудови, землі промисловості, транспор­ту, зв'язку, енергетики, оборони та іншо­го призначення. Ці землі використовують­ся в основному для розташування об'єктів народного господарства. Несільськогосподарське землекористування на сьогодні є нераціональним і витрат­ним. Оптимізація використання забудо­ваних та інших несільськогосподарських земель має здебільшого господарський характер.

В розділі 5.3.3 мною розробляються заходи з охорони земель - як основи підвищення їх екологічної та економічної ефективності використання. В значній мірі ці питання традиційні. Перш за все акцентується увага на захист земель від найнебезпечніших деградаційних про­цесів: ерозії (площинної та лінійної), деф­ляції., заболочування, підтоплення тощо. Обґрунтовуються проектні рішення щодо мінімізації роз­витку деградаційних процесів. Обґрунтовується необхідність форму­вання обмежень щодо використання зе­мель та земельних сервітутів.

Таким чином, в результаті розробки проекту буде сформовано еколого-ландшафтний каркас території сільської ради та науково обґрунтовано види землекористувань, як за природним потенціалом, так і за цільовим призначен­ням.

В подальшому ці розробки повинні стати основою для формування територій новостворених та удосконалення існую­чих землекористувань, а також для скла­дання робочих проектів щодо створення захисних лісонасаджень, будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд, меліоративних систем, суцільного залу­ження та іншої документації.

Інші цікаві матеріали

Моя мала батьківщина м. Миколаїв
В даній роботі я досліджував природні умови, географічні особливості, кліматичні характеристики моєї малої батьківщини - міста Миколаєва. Впродовж свого існування Миколаїв завоював міцний авторитет як важливий ділови ...

Японія економічний огляд
Площа країни становить 372 тис. км2, населення – близько 127,3 млн. осіб. Столиця – Токіо (найбільше місто світу). Японія розташована на 4-х великих (Хонсю, Кюсю, Хоккайдо, Сікоку) та 4-х тисячах дрібних островів майж ...

Географія та особливості розвитку розважального туризму в Бразилії
Сучасний етап характеризується значними та глибокими змінами в світовій економіці та міжнародних відносинах. Спостерігається стійка тенденція подальшого зміцнення всебічного співробітництва країн, поглиблення інтеграцій ...