Протиерозійна організація території

Як уже згадувалось у пункті 5.3.1 , проект землеустрою території сільської ради з ґрунтозахисною контурно-меліоративною організацією території розробляється на всю площу сільськогосподарських угідь незалежно від форм власності та належності з метою захисту їх від ерозійних і деградаційних процесів та підвищення родючості ґрунтів.

Підготовчі роботи при землевпорядкуванні в районах ерозії грунтів мають свої особливості обумовлені необхідністю додаткових обстежень і підготовки матеріалів. Підготовчі роботи поділяються на камеральні і польові .

Камеральні роботи включають

збір, систематизацію, вивчення, аналіз, і оцінку планово-картографічних,земельно-кадастрових і інших матеріалів обстежень, даних моніторингу земель, які характеризують стан землеволодіння та землекористування і перспективи розвитку господарства (схему землевпорядкування району, матеріали використання сільськогосподарських угідь, схему розвитку внутрігосподарських доріг, проектів внутрігосподарського і міжгосподарського землевпорядкування ), а також даних земельного кадастру, річних звітів, звітів про виробничо–господарську діяльність, здійснення заходів по охороні і підвищення родючості ґрунту. Підготовчі роботи включають також підбір, вивчення і аналіз інших обстежувальних матеріалів(грунтово-ерозійних, геоботанічних, меліоративних, агрогосподарських і ін).

При цьому вивчаються наступні матеріали:

-генеральна схема протиерозійних заходів

-дані про ерозію, види і форми її проявів за 10-15 років .

-про збитки нанесені ерозією ґрунтів

-примінення господарствами зони комплексу протиерозійних заходів і його ефективність

-періодичність і час прояву ерозії , її форми і ареал ;

-рекомендації науково дослідницьких установ, місцевих дослідницьких станцій по боротьбі з ерозією ;

-досвід передових господарств по боротьбі з ерозією.

При підготовчих роботах вивчаються :

· існуюча організаційно-господарська структура, господарська і внутрігосподарська спеціалізація і їх відповідність якісному складу угідь і вимогам захисту ґрунтів від ерозії ;

· розміщення границь господарств і протиерозійних підрозділів;

· існуюче використання земель в господарстві;

· наявність захисних лісових насаджень і протиерозійних гідротехнічних споруд і їх ефективність ;

· структура посівних площ ;

· організація території в господарстві і її протиерозійна роль;

· застосовані агротехнічні заходи .

В районах водної ерозії ґрунтів плановий матеріал повинен бути масштабу 1 :10000, а в господарствах з великою розчленованістю території балками і ярами і сильно вираженим рельєфом – більш крупного масштабу.

Для проектування гідротехнічних споруд (водозатримуючих валів , терас,розпилювачів стоку і інших ) слід використовувати плани масштабу 1:2000;1:1000, а іноді і 1:500.

Зображення рельєфу на плановому матеріалі є обовязковим.

В процесі польових підготовчих робіт проводиться обстеження місцевості, уточнюються і доповнюються дані, одержані при камеральній підготовці. В результаті польового обстеження визначаються площі, розміщення і доцільність подальшого використання земель в тих чи інших угіддях. Вияснюються і уточнються межі технологічних груп орних земель, можливі рубежі їх закріплення. Намічаються основні протиерозійні, а також інші природоохоронні , екологічні та культуртехнічні заходи. Результати землевпорядних вишуків фіксуються в технічному звіті і відображаються на плані обстеження території.

По результатах камеральних робіт і польового ґрунтово-ерозійного обстеження складають карту категорій земель (земельні ділянки (участки) з приблизно однаковими умовами рельєфу ґрунтів, можливості або степені прояву ерозійних процесів і які вимагають певного комплексу протиерозійних заходів), яка являється основою для розробки комплексу протиерозійних заходів.

Залежно від рівнів проектування протиерозійних заходів отримують різні результати проектування ( таблиця 5.4.1).

Таблиця 5.4.1

Рівні проектування протиерозійних заходів

Інші цікаві матеріали

Адміністративно-територіальна реформа в Україні
Адміністративно-територіальний поділ (АТП) - найбільш виразно помітна, юридично закріплена форма регіоналізації суспільства. Він являє собою поділ території держави на адміністративно керовані частини (адміністративно-т ...

Територіально-виробничі комплекси України
Із середини 50-х років чітко намітилися регіональні проблеми, пов’язані з великомасштабним залученням у господарський оборот великих джерел ресурсів з метою створення нових баз нафтової, газової, електроенергетичної й і ...

Культурно-освітній комплекс
Однією із складових соціальної інфраструктури є інтелектуальний потенціал В районі функціонує 47 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчається 4080 учнів. З них 4 навчально-виховних комплекси (3 в смт. Чемерівці, 1 ...