Охорона навколишнього середовища

Вміст гумусу в грунтах має стабільну тенденцію до зниження. За оцінками фахівців щорічна втрата його через обмеження кількості органічної речовини та ерозію грунтів сягає 32 млн тонн. Іншими словами, екологічні збитки від ерозії грунтів становлять у середньому за рік понад 10 млрд. гривень. Таким чином деградація сільськогосподарських угідь набуває загрозливого характеру.

Посилення деградації грунтів значною мірою пов’язано з різким зменшенням обсягу заходів щодо підвищення їх родючості.

Усе це потребує розробки і реалізації нової еколого - економічної політики з виділенням соціальних та екологічних пріоритетів, введенняеколого - економічних методів управління виробничо – господарською діяльністю землекористування. Зважаючи не лише на глибоку соціально - економічну кризу і загрозу продовольчій безпеці, а й на гостроту екологічної ситуації, вкрай нераціональне та екологічно неоптимізоване природокористування, насамперед землекористування, необхідно водночас із ринковою трансформацією агропромислового виробництва послідовно і цілеспрямовано переводити його на модель сталого розвитку землекористування.

Досвід нашої держави й практика зарубіжних країн показують, що реальним механізмом наведення порядку у використанні земель, регулюванні земельних відносин і впорядкуванні території існуючих формувань, може бути тільки землеустрій, у процесі якого розв’язуються правові, соціально - економічні, екологічні завдання.

Особливість складання і обґрунтування проектів землеустрою в сучасних умовах полягає:

- у підтриманні екологічного середовища території у безпечному стані;

- у конструюванні екологічно стійкого агроландшафту, тобто при розробці проекту землеустрою передусім треба створити стабільний агро ландшафтний каркас з елементів довгострокової дії, а саме:

- диференціювання території на відповідні зони з певним режимом використання та охорони;

- встановлення та фіксування на місцевості оптимальної структури головних ландшафтоутворювальних угідь - ріллі, лісу, лук, пасовищ і водних об’єктів;

- обґрунтування при розміщенні виробничих підрозділі доріг та інших лінійних елементів.

Оптимізація використання забудованих територій та інших земель несільськогосподарського призначення має здебільшого господарський характер. У цьому аспекті особливо актуальні проблеми рекультивації порушених земель. Найближчим часом необхідно досягти обсягів рекультивації, які б не були не тільки меншими від обсягів щорічних порушень земель, але значно перевищували їх, в результаті чого складається позитивний баланс площ рекультивації.

Формування просторової структури агроландшафту - один із важливих шляхів її оптимізації. Необхідна така територіальна організація агроландшафту, яка могла б суттєво змінити його саморегуляцію, підвищити стійкість проти деструктивних процесів.

Отже, назріла потреба організувати мозаїку екологічно сталих і несталих елементів агроландшафту, які б мали високий ступінь саморегуляції з мінімальними витратами енергії та ресурсів.

Особливої уваги потребує прогнозування і планування сільських територій, оскільки земля у сільському господарстві виступає основним засобом виробництва. Земельні відносини необхідно розглядати як комплексні, економічні та соціальні.

Вдосконалення функціонального зонування, формування ефективної планувальної системи відноситься також до заходів по покращенню природного середовища сільських населених пунктів.

При виконанні дипломної роботи проведено аналіз використання територій населених пунктів і дана оцінка стану оточуючого середовища, а також пропонуються заходи по його покращенню.

Даною роботою пропонуються наступні заходи по охороні навколишнього середовища населених пунктів с. Мирне та с. Назавизів:

1. Охорона водних ресурсів:

- створення та встановлення водоохоронних зон вздовж річок Бистриця та Стримба, існуючого ставка з урахуванням містобудівної документації та з метою запобігання їх забрудненню, засміченню, визначення зон обмежень у використанні;

2. Охорона і раціональне використання земель:

- впровадження ґрунтозахисної системи землеробства на землях сільськогосподарського призначення, на городніх масивах, що розміщені на ерозійно небезпечних ділянках, в зонах підтоплення;

Інші цікаві матеріали

Ресурси Тернопільської області
Історія культури та ресурси Тернопільської області Тернопільська область, разом із Львівською та Івано-Франківською, є частиною історичної території – Галичини. Цей західноукраїнський регіон внаслідок політичних подій ...

Лучна рослинність України
Актуальність. Лучна рослинність в структурі рослинного покриву України посідає другу позицію і займає 8,5-9,0 млн. га. Якщо врахувати, що зі структури земельного фонду вилучаються малопродуктивні землі та антропогенно п ...

Технічні культури в Україні. Основні проблеми та перспективи розвитку
Актуальність теми. Технічні культури в Україні - один з рпровідних підкомплексів АПК України, від рівня розвитку якого залежить активність розвитку АПК в Україні. Світове сільське господарство в останні роки зберегло те ...