Болотна рослинність

У північній частині області болота поширені найбільше і подекуди займають понад 10 % території (Ратнівський, Любешівський, Камінь-Каширський і Старовижівський райони). Північні болота належать дооліготрофного типу і характеризуються низькою біологічною продуктивністю. Дещо менш поширені тут мезотрофні болота. Нижче умовної лінії Турійськ - Голоби - Колки болота обох означених типів трапляються лише фрагментарно. Із загальної площі боліт близько 80 % площі припадає на евтрофні болота. Вони займають пониження у долинах річок та поблизу озер, а тому відрізняються постійним перезволоженням, багатими грунтами та високою біологічною продуктивністю.

Болота виникли у міжльодовикові періоди, коли відкриту від криги землю вкривали рослини. Останні відмирали, оторфовувались. Болота з'являлись і на місцях колишніх водойм, де теж накопичувались відмерлі рештки рослин. Ці ділянки заростали мохами і. отримали постійне перезволоження. Такі окислені грунти містять не більше 700 мг розчинних солей. Тому на них, крім мохів, зростають лише специфічні для боліт види рослин: хвощі, осоки, очерет, верби, берези тощо. На евтрофних болотах кислотність порівняно незначна, а торф багатий азотом і добре розкладений.

Верхові оліготрофні болота повільно розвиваються, проростаючи вгору щороку на 10-20 мм за рахунок маси мохів сфагнів. Евтрофні болота наростають вгору повільніше, близько 1 мм/рік, завдяки кращому розкладанню рослинних решток. Горизонтально болота зростають приблизно на 15 см в радіусі щороку.[6, 8, 9]

Болота Волині вивчались досить детально. Місцеві болота утворились на місці реліктових понижень та долин після відступання льодовиків. Більшість місцевих річкових долин заболочені повністю або частково. На підвищеннях їх заступають луки, чагарникові зарості та ліси. Площі окремих боліт коливаються від 1 до 1000 га. Найбільші площі боліт знаходяться вздовж долини річки Прип'ять. Однак ці території тепер здебільшого меліоровані.

Глибина торфу пересічно становить 1,6 м, а в окремих випадках досягає 7-13 м. Внаслідок меліоративних робіт болота влітку можуть залишатись без води. Станом на 1995 р. було меліоровано понад 50 % заболочених територій. Однак у господарстві використовують лише 28 % меліорованих земель. Це здебільшого сіножаті та пасовища. Врожайність сіна на таких площах нижча від природних лук і не перевищує 10-20 и/га.

Інші цікаві матеріали

Князівство Ліхтенштейн - карликова держава
Князівство Ліхтенштейн (нім. Fürstentum Liechtenstein) - країна на заході центральної Європи, межує з Австрією на сході і Швейцарією на заході. Державний устрій - конституційна монархія. Площа 160 км²; ст ...

Адміністративно-територіальна реформа в Україні
Адміністративно-територіальний поділ (АТП) - найбільш виразно помітна, юридично закріплена форма регіоналізації суспільства. Він являє собою поділ території держави на адміністративно керовані частини (адміністративно-т ...

Конденсаційні та сублімаційні процеси в атмосфері
Атмосфера являє собою повітряну оболонку навколо земної поверхні, яка бере участь в обертанні Землі. Метеорологія - це наука про атмосферу - повітряну оболонку Землі, яка оточує земну поверхню, наука про фізичні проце ...