Грунтові обстеження при землевпорядкуванні. Польові та лабораторні обстеження

Використання матеріалів ґрунтових обстежень при землевпорядному проектуванні є однією із обов'язкових умов забезпечуючи якість розробляємих проектів. Ґрунтові карти і додаткові документи до них (картограми, пояснюючі записки) служать основою при вирішенні питань раціонального розміщення угідь, правильної побудови і розміщення сівозмін і інших виробничих ділянок, підбору сільськогосподарських культур, диференційованого застосування агротехніки і добрив, при розробці протиерозійних і культуртехнічних міроприємств, проведення земельнооціночких робіт і т.д.

Для цих цілей використовують матеріали крупномасштабного обстеження ґрунтів.

Крупно масштабне обстеження ґрунтів

Під крупномаештабним обстеженням ґрунтів розуміють вивчення умов грунтотворення і грасзічне відображення в масштаб: 1:10000 - 1:50000 просторового розміщення окремих ґрунтових відмін.

Масштаб обстеження ґрунтів і відображення на ґрунтових картах встановлюють в залежності від складності ґрунтового покриву, наявності ерозійних процесів і виробничого напрямку господарства.

В районах лісостепу обстеження проводять в масштабах 1:10 000 - 1:25 000, в степовій зоні в масштабі l:25000.

В лісостеповій зоні яка характеризується великою розмаїтістю ґрунтового покриву, а також в районах із значним поширенням еродованих земель і в гірських землеробних районах обстеження ґрунтів проводиться в масштабі 1:10 000.

В одному і тому ж господарстві ґрунти можуть бути обстеженні в різних масштабах при потребі (зрошені, осушені землі, виноградники, і сади площі дослідних посівів - сортодільниць).

Роботи по обстеженню ґрунтів проводять в три етапи: підготовчий, польовий і камеральний.

Підготовчі роботи - в склад їх входить збір, вивчення і систематизація картографічних 5 рукописних матеріалів по кліматичних, геоморфологічних і ґрунтових умовах даного району робіт, а також матеріали, які характеризують спеціалізацію господарства, стан агротехніки, меліоративні заходи, ефект окремих агротехнічних міроприємств і удобрення, врожайність сільськогосподарських культур, роботу дослідних станцій, сортодільниць.

На основі зібраних матеріалів у відповідності з прийнятою класифікацією складають попередні номенклатурні списки ґрунтів і проводять їх групування.

Для проведення польових робіт готують картографічну основу, яка включає в себе матеріали трьох видів: матеріали аерофотозйомки (фотоплани), топокарти з горизонталями і плани внутрігосподарського землевпорядкування.

При одночасному використанні всіх цих матеріалів виділення контурів ґрунтів проводять безпосередньо на аерофотознімках (фотопланах), топографічну карту використовують для одержання додаткових даних про рельєф, а план внутрішньогосподарського землевпорядкування - для одержання точних даних про склад земельних угідь господарства.

Польові робота - в них входить складання з допустимою ступінню точності ґрунтової карти, на якій відображається розміщення ґрунтів на обстежуваній території.

Польове картографування ґрунтів проводять на основі вивчення морфологічних яри знаків ґрунтів і встановлення закономірностей їх поширення.

При роботі на матеріалах аерофотозйомки, базуючись на дешифровочних признаках ґрунтів, спочатку проводять камеральне дешифрування аерофотознімків під стереоскопом. В полі перевіряють правильність дешифрування (перевірять і уточнюють границі контурів грунтів, позначені при камеральному дешифруванні) в раніше намічених пунктах, або при необхідності у знову вибраних пунктах закладають розрізи.

Інші цікаві матеріали

Заповідна мережа Рівненщини
Під час бурхливого розвитку промисловості на Україні, і не тільки, відбуваються масові вирубки лісів, забруднення територій, що призводять до змін ландшафтів, а це негативно впливає не тільки на оточуюче середовище, а й ...

Моя мала батьківщина м. Миколаїв
В даній роботі я досліджував природні умови, географічні особливості, кліматичні характеристики моєї малої батьківщини - міста Миколаєва. Впродовж свого існування Миколаїв завоював міцний авторитет як важливий ділови ...

Продуктивні сили Полтавської області
Полтавщина з 1036 року ввійшла до складу Київської Русі, а саме Переяславського князівства. За часів Богдана Хмельницького територія Полтавщини була розподілена між сімома козацькими полками (Переяславським, Іркліївськи ...