Грунтові обстеження при землевпорядкуванні. Польові та лабораторні обстеження

Місцезнаходження розрізів фіксують на аерофотозйомках або топокартах з точністю ±3 мм. Вивчають морфометричні показники ґрунтів у закладеному розрізі. Після із виділених генетичних горизонтів беруть зразки ґрунту вагою не менш як 0,5кг кожний (із всіх повних розрізів і 1/10 пів'ям) для проведення аналізів.

Границі ґрунтових контурів на аерофотознімках наводять тушшю і потім переносять на фото план. При роботі на топокартах або планах землекористування границі контурів також наводять тушшю.

Камеральні роботи включають:

- перевірку, уточнення, критичну оцінку і узагальнення даних польових спостережень і описів, документуючих матеріалів;

- лабораторний аналіз відібраних зразків ґрунтів, в завдання яких входить уточнення і перевірка польових визначень ґрунтів і їх найважливіших властивостей (хімічних і фізичних) складання і оформлення ґрунтової карти і її кінцева редакція;

- складання ґрунтового нарису.

До виконуємих аналізів ґрунтів відносять, визначення механічного складу, вміст гумусу, реакція ґрунтового розчину pH сума і склад ввібраних катіонів, рухомий фосфор, азот, калій, аналіз водної витяжки в засолених ґрунтах.

На основі результатів аналізів і обробки польових матеріалів, у польову ґрунтову карту вносять відповідні поправки і уточнення, а саме визначають правильні назви ґрунтів, механічний склад, заселеність, солонцюватість, і т.д .

Складають авторський оригінал ґрунтової карти, для цього ґрунтові контури з польових матеріалів переносять на раніше підготовлену основу.

По викресленому оригіналу карти вираховують площі ґрунтів, потім оригінал карти розмножують літографічним методом в необхідній кількості екземплярів для виготовлення ґрунтового плану і картограми.

Пояснюючим текстом до ґрунтової карти і супроводжуючим її матеріалом є звіт "Ґрунти господарства і рекомендації по їх використанню", складається він із слідуючих основних розділів:

- загальні відомості про господарство;

- природні умови;

- характеристика ґрунтів господарева і рекомендації по їх покращенню і використанню;

Набір картограм, тобто документів, доповнюючих і деталізуючи ґрунтові карти, визначається характером ґрунтового покриву і виробничими особливостями ґрунтів.

Однією із основних є картограма агровиробничих груп ґрунтів.

Агровиробниче групування ґрунтів необхідне для приведення карт до вигляду, більш зручного для використання в сільськогосподарському виробництві і в землевпорядному проектуванні.

Агровиробничі групи повинні об'єднувати ґрунти, подібні по слідуючих основних ознаках і властивостях:

- генезису і рівню врожайності, які характеризуються будовою ґрунтового профілю, механічним складом, фізичним і структурним станом ґрунтів і ґрунтотвірних порід, фізико-хімічним властивостям ґрунтів, водним, повітряним і тепловим режимами ґрунтів;

- умовами залягання по рельєфу;

- ступеня однорідності ґрунтових контурів;

- придатності для вирощування окремих культур або груп культур;

- особливостях агротехніки, застосування якої необхідне для вирощування тих або інших культур;

- меліорація мі, застосування якої бажане або необхідне для підвищення родючості грунтів;

Інші цікаві матеріали

Регіональний розвиток центрально-українського економічного району
Проблеми регіонального розвитку центрально-українського економічного району – це проблеми невикористаних можливостей, нереалізованого потенціалу. Зменшення чисельності працездатного населення, депопуляція - свідчать про ...

Країни Закавказзя (Азербайджан, Вірменія, Грузія)
Країнами Закавказзя є Азербайджан, Вірменія, Грузія. Регіон, розташований між Чорним та Каспійським морями, має вигідне географічне положення. Морські узбережжя створюють сприятливі умови для розвитку економічних зв'язк ...

Рекогностування полігонометричних ходів
Рекогностування полігонометричних ходів — це уточнення проекту ходів на місцевості і остаточний вибір місць закладання пунктів. При рекогностуванні перевіряють взаємну видимість між пунктами і якщо вона відсутня, зді ...