Економічна оцінка природних ресурсів
Mi – запас стиглих насаджень і-ї породи, куб. м.
Оцінка насаджень, що не досягли віку стиглості, проводиться за формулою:
Rhh=åMijk * Цijk/(1+Е),
або
Rhh1=åMi * Цik/(1+E),
де Rhh, Rhh1 – цінність насаджень, що не досягли віку стиглості і культур, що не зімкнулися, грн.;
Mijk – очікуваний запас деревини у віці рубки насаджень на корені j-го сортименту і-ї породи, куб. м;
Mi – очікуваний запас стиглих насаджень і-ї породи, куб. м;
Цijk – коренева ціна деревини і-ї породи, j-го сортименту, к-го розряду такс, грн.;
Ті – вік рубки переважаючої і-ї породи в складі насадження, років;
Ti – фактичний вік переважаючої і-ї породи в складі насадження, років;
Е – норматив приведення за фактором часу (0,03).
Очікувані запаси стиглих насаджень визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування з урахуванням заходів, спрямованих на підвищення продуктивності деревостанів або місцевих таблиць ходу росту нормальних насаджень. Для цього запаси фактичних деревостанів у віці рубки, які зростають в аналогічних умовах з насадженнями, що оцінюються, через оптимальні повноти приводяться у відповідність з запасами нормальних деревостанів в віці рубки.
В цілому для визначення очікуваного запасу насаджень у віці їх рубки приймаються такі середні повноти:
- для соснових високостовбурних деревостанів – 0,7 (0,75);
- смерекових, ялинових – 0,75 (0,8);
- букових, грабових і деревостанів м’яколистяних порід – 0,8;
- дубових високостовбурних і тополі – 0,75;
- низькостовбурних соснових і дубових, а також акації білої – 0,6.
2. Економічна оцінка насаджень за рентним підходом.
Економічна оцінка деревостанів за рентним підходом здійснюється аналогічно як і лісових земель, однак при цьому запаси насаджень у віці рубки приймаються не потенційно можливі, а ті, що фактично склалися.
Цінність насаджень визначається ефектом у вигляді диференційної ренти, яка розраховується на підставі різниці замикаючих і індивідуально зведених витрат на виробництво лісопродукції, що відбиває відмінність у лісовирощуванні і лісоексплуатації середніх і кращих за родючістю грунтів ділянок лісу та їх розташування відносно гірших ділянок.
В межах одного обігу рубки абсолютна величина економічної оцінки деревостанів прямо пропорційна їх віку. Звідси цінність насаджень, які не досягли віку стиглості складає лише певну частку цінності стиглих деревостанів.
Економічна оцінка лісових насаджень за рентним підходом здійснюється за формулою:
Rh=MiKi(Зз-З)S/(1-Е),
де Rh – економічна цінність насаджень;
Зз – замикаючі затрати на виробництво 1 куб. м. деревини, грн.;
З – індивідуальні зведені витрати на виробництво 1 куб. м. деревини конкретнох породи, грн.;
Ті – період вирощування лісу, що дорівнює віку рубки насадження і-ї породи, років;
Ti – вік насадження і-ї породи, років;
Мі – запас деревини на 1га у віці рубки, куб. м.;
S – площа ділянки лісу, що оцінюється, га;
Кі – коефіцієнт, що характеризує якість деревини і-ї породи.
Результати використовуються для визначення вартості частки лісових ресурсів в структурі національного багатства, стартової ціни насадження на корені, які можуть вилучатися для передачі у власність, надання в користування, оренду, заставу, а також визначення розміру збитків, що завдаються деревостанам стихійними явищами, забрудненням території, нераціональними методами господарювання.
Інші цікаві матеріали
Технічні культури в Україні. Основні проблеми та перспективи розвитку
Актуальність теми. Технічні культури в Україні - один з рпровідних
підкомплексів АПК України, від рівня розвитку якого залежить активність
розвитку АПК в Україні. Світове сільське господарство в останні роки зберегло
те ...
Мінеральні ресурси Хмельницької області
Завдяки
географічному розташуванню, геологічній будові і гідрогеологічним умовам
Україна має значні запаси мінеральних вод. Далеко за межами України відомі такі
води, як "Миргородська", "Поляна квасова&qu ...
Історія соціально-економічної географії світу
Щоб пізнати себе, кожна наука повинна вивчати й аналізувати історію свого
формування, починаючи від витоків і закінчуючи сучасним періодом. Цей процес
полягає у пошуках джерел формування науки, з’ясуванні причин її виник ...