Евтрофні болота

Евтрофні болота найбільш поширені. На них зростають дерева вільхи клейкої та берези пухнастої, а також кущі верби сірої, верби тритичинкової, крушини тощо. Трав'яний покрив складається переважно з осоки високої, загостреної, гострої та ін. Поруч із ними поширені очерет, пухівка, вовче тіло. Серед евтрофних боліт ботаніки виділяють 4 групи формацій: лісові, чагарникові, трав'янисті та трав'яно-мохові болота.

Лісові ефтрофні болота трапляються рідко і бувають березовими або вільховими. Деревний ярус виражений добре. Підлісок може бути навіть відсутній. Трав'яний ярус має до 80 % покриття і складається переважно з осок. Мохи густі, але зростають купинами. У чорновільхових асоціаціях мохів майже немає.

Чагарникові евтрофні болота трапляються частіше, але займають незначні площі, переважно на місці понівечених рубками або пожежами лісів, де відновлення лісоут- ворюючих порід затрималося. Тому такі болота мають вторинний характер. Цьому ж сприяє і запустіння меліорованих угідь. Основні компоненти чагарникових боліт - верба сіра, тритичинкова, п'ятитичинкова, розмаринолиста та інші. Часто вони створюють хащі, до яких домішуються крушина, калина, черемха. Трав'яний покрив різнорідний. Це можуть бути монодомінанти: очерет, осока висока, кропива. В іншому випадку ярус насичений десятком-двома гігрофітних видів. Моховий покрив із сфагнів та гіпнових мохів розвинений добре. Трав'яні болота подібні до чагарникових, але відрізняються меншим (до 40 %) покриттям чагарників. Це типовий для Волині тип боліт у долинах річок. Едифікаторами угрупувань виступають переважно різні види осоки, іноді очерет, рогіз. Мохів звичайно небагато і вони трапляються мозаїчно. До складу трав'яних боліт входять осокові, очеретяні, лепехові, великолепешнякові та хвощеві формації.

Трав'яно-мохові болота також поширені в межах області на других терасах річок та улоговинах. Це трав'яно-сфагнові або трав'яно-гіпнові угрупування з високим ступенем обводнення. Трав'яний покрив розріджений і до нього входять купинні та кореневищні види осок, пухівки, молінія та інші види. Поодиноко трапляються дерева й кущі В результаті осушення евтрофних боліт спочатку випадають мохи та пухівки. Розростається куничник, тонконіг та костриця. Пізніше гігрофільні трави випадають повністю, а на їх місці, крім зазначених вище видів, з'являються суховершки, гравілат, гірчак, ракові шийки, м'ята. Травостій стає лучним. Однак, з роками продуктивність травостою знижується і з руйнуванням шару торфу рослинний покрив майже повністю деградує.[10]

Інші цікаві матеріали

Економіко-географічна характеристика Республіки Індонезії
Назва "Індонезія" є складовим і походить від топоніма "Індія" (лат. Indus) В поєднанні з похідним від грецького слова "несос" (греч. нῆупт - острів), Буквально "Острівна Індія&q ...

Глобальні проблеми сучасності
Філософія забезпечує культурі самопізнання, а людському життю — смислові орієнтири. Справедливо вважається, що істинна філософія є духовним орієнтиром епохи, живою душею культури. Звичайно, соціальні джерела і соціальне ...

Географічна характеристика Туреччини
Туреччина – ісламська держава в Західній Азії і Європі. Площа країни – 781 тис. км. кв. Населення – 65 млн. чол. Столиця – Анкара. Форма правління – республіка. Форма територіального пристрою – унітарна держава. Туреччи ...