Рекреаційний потенціал

Національний природний парк «Гуцульщина» володіє надзвичайно високим рекреаційним потенціалом. Це осередок самобутніх звичаїв, побуту та культури гуцулів, їх декоративно-прикладного мистецтва. Великим попитом і популярністю користуються вироби місцевих майстрів: різьбярів, кушнірів, писанкарів, мосяжників, кераміків, ткачів, вишивальниць, тощо. Самобутні прадавні ремесла і промисли, а також колоритний барвистий одяг, оригінальна музична та пісенна культура гуцулів становлять неабиякий інтерес і є перлиною української та європейської культури.

На території парку добре розвинена туристично-рекреаційна інфраструктура, знаходиться багато баз відпочинку, курортів і санаторіїв. Найвідоміші з них — санаторій «Карпатські зорі» у Косові та туристична база «Сріблясті водоспади» у Шешорах. Мережа рекреаційних та оздоровчих установ щораз розширюється. У забудові рекреаційних закладів використано елементи гуцульської архітектури, які органічно поєднуються з природними ландшафтами, створюючи шедеври архітектурно-паркового мистецтва.

Дерев’яна церква в селі Город

Гуцульський архітектурний стиль відзначається самобутністю та високою естетичністю. Гуцульські церкви, «ґражди», які можна зустріти мало не в кожному селі парку, відомі в усьому світі своєю витонченістю та гармонійністю.

Однак в 2004 році виникла судова тяганина через те, що чотири села на Косівщині протестують проти створення національного природного парку "Гуцульщина". Вони пропонували заповідник створити високо у горах. Працівники парку переконані, що народ підбурюють зацікавлені підприємці, які можуть залишитися без лісу. Вперше про необхідність створення парку науковці заговорили ще 10 років тому. Відповідний указ Президент підписав у травні 2002 року. Загалом в заповідну зону потрапляють понад 32 тисячі гектарів, і тільки з приводу семи з половиною гектарів виникла суперечка.

Гуцул споконвіку годувався з лісу - збирав гриби-ягоди, рубав дрова. Тепер робить це з острахом – боїться, щоб його не покарали: мовляв, зазіхає на дари природи. Гуцули проти створення національного парку, бо звикли бездумно брати у природи, - твердять науковці.

У горах через масове вирубування за останні роки сталося з десяток зсувів, у тому числі і в житловІй зоні. Поступово вироджуються унікальні довколишні ліси. Проблеми зі створенням парку "Гуцульщина" виникли ще на стадії оформлення державного акту на землю. Чотири сільради відмовилися визначити межі населених пунктів, а, відтак, віддати прилеглі ліси. Виявилося, що досі жодне село на Косівщині не має офіційно визначених меж. Фактично, гуцули будувалися, де хотіли. І тепер чиясь хата може опинитися у заповідній зоні. Селяни, зі свого боку, впевнені, що створення парку не обійшлося без фальсифікацій з боку організаторів заповідника.

20 травня 2005 року голова Івано-Франківської облдержадміністрації Роман Ткач протокольним дорученням наказав "вивчити доцільність існування національного природного парку "Гуцульщина".

Парк має унікальні природні ландшафти та своєрідну геологічну будову: на його території знаходиться близько 60 геологічних та гідрологічних пам'яток природи. Рослинний та тваринний світ парку різноманітні, низка видів, що мешкають тут, занесені до Червоної книги України. Серед них - арніка гірська, астранція велика, шафран Гейфелів, пізньоцвіт осінній, билинець довгорогий, гніздівка звичайна, плямиста саламандра й ін. Територія парку богата на історичні події, завдяки чому парк має велику культурну та історичну цінність.

Інші цікаві матеріали

Перспективи розвитку і розміщення господарського комплексу Житомирської області
Курсова робота показує, наскільки глибокими і фундаментальними є знання, що набуті студентами при вивченні курсу, характеризує вміння самостійно досліджувати окремі питання теми. Курсова робота як важлива форма учбово ...

Українські Карпати- чверть Карпатської дуги
Українські Карпати складають приблизно чверть Карпатської дуги . Перед появою Карпатської гірської дуги на поверхні планети був тривалий період, протягом якого море в цьому місці змінилось сушею . Вони складаю ...

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільство в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...