Рекреаційний потенціал
Загальна площа парку, 32.271 гектарів, складає близько 36 % території району (90.000 га). З них парку у постійне користування надано 7.606 га (8,5 % площі району), а 24.665 га включені до нього без вилучення у землекористувачів.
Доручення Івано-Франківського губернатора щодо "доцільності існування національного парку" (фактично - щодо можливості його ліквідації) було ініційоване листом голови Косівської райдержадміністрації М. Цьока та голови райради І. Стецика. Пан Цьок, до речі, місцевий лідер Руху й голова районного осередку "Зеленого Світу".
Причин для невдоволення парком у місцевої влади може бути багато: через те, що парк обмежує та контролює використання природних ресурсів на "їх" території. Але одна з них лежить на самій поверхні. Майже одразу ж після створення парку лісники почали скаржитися, що парк не дає розвиватися лісовому господарству, через що в районі зростає безробіття. Ось цитата з однієї типових статей з цього приводу:
"В кінці 2002 року створено новий національний парк "Гуцульщина" в Косівському районі Івано-Франківської області. Тепер в районі 53 % території - заповідні. В той же час 56 різних фірм (крім держлісгоспу) подали в районі заявки на лісосічний фонд. Через заповідний статус лісів головного користування в районі практично немає, тому не дивно, що за перше півріччя 2003 року обсяги виробництва тут знизились на 72,2 %".
Слід прояснити, що територія, надана власне парку насправді невелика - усього 7.606 га (а заповідна зона, в якій заборонені рубки лісу, взагалі є лише часткою від цієї площі!). На іншій, включеній до нього території, парк, фактично, може лише контролювати діяльність землекористувачів. Тут заборонені рубки головного користування, при яких "під пеньки" вирубуються великі ділянки лісу, інші рубки дозволені. Таке обмеження і не подобається лісникам.
Ну, а щодо робочих місць у лісництвах, яких парк "лишив" місцеве населення, то при нинішньому "перерубі" Карпат, лісникам варто сподіватися на їх збільшення, поки рубки головного користування не доберуть ділянки, що ще лишилися. До речі, "розвиток рекреаційної індустрії", задля якої, у тому числі, створювався парк, в недалекому майбутньому має збільшити зайнятість населення. І вирішити цю проблему без зведення лісів.
У 2004 році у "Гуцульщини" був конфлікт із "Нашою Україною" - на той час опозиційним блоком (до якого входив і Рух), зараз - пропрезидентським. Справа у тому, що до парку відноситься частина Говерли. Найвищу гору України традиційно відвідували маси людей, які лишали після себе купи сміття.
В серпні 2004 року тодішній губернатор Івано-Франківщини М. Вишиванюк указав екологічній прокуратурі перевірити стан гори. У розпорядженні голови облдержадміністрації, йшлося, зокрема, про засмічення Говерли після масових акцій "Нашої України".
Івано-франківський обласний штаб "Нашої України" ці закиди спростовував: "Я рекомендую керівництву Національного парку та ОДА, які зобов'язані контролювати законність на території області, щоб вони більше звернули увагу на більш суттєві екологічні причини, а не те, що люди пішки ходять на Говерлу. І не треба обмежувати їхні права" - сказав голова штабу З.Шкутяк.
Інші цікаві матеріали
Регіональний розвиток центрально-українського економічного району
Проблеми регіонального
розвитку центрально-українського економічного району – це проблеми невикористаних
можливостей, нереалізованого потенціалу. Зменшення чисельності працездатного
населення, депопуляція - свідчать про ...
Проект відведення земельної ділянки під ковбасний цех
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення
отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної
документації землекористувачам різних форм власності з використанням
кадаст ...
Трудовий потенціал (зайнятість населення та ринок праці, оплата праці,
пенсійне забезпечення)
Важливим питанням соціальної політики є соціальна захищеність громадян,
зайнятість населення, поліпшення ситуації на ринку праці [8].
Відповідними службами району щорічно проводиться моніторинг підготовки
кадрів та підвищення ...