Схема планових мереж, побудованих згідно з “Основними положеннями 1954–1961 рр.”

На сьогоднішній день на території України функціонує державна геодезична мережа, яка є складовою частиною державної геодезичної мережі СРСР, що була побудована на протязі 50–90 років XX століття. Ця мережа є однією з найбільш унікальних за розмірами і точністю мереж у світі. Основні принципи побудови геодезичної мережі були викладені в 1961 р. в “Основних положеннях про побудову державної геодезичної мережі СРСР”, які пізніше отримали скорочену назву “Основні положення 1954–1961 рр.”

Згідно з цим документом, планова державна геодезична мережа СРСР поділялася на чотири класи: 1, 2, 3, 4-й.

Спочатку будувалася астрономо–геодезична мережа 1 і 2 класу. Астрономо-геодезична мережа 1 класу будувалася у вигляді полігонів периметром 800–1000 км. Полігони утворювалися ланками тріангуляції або полігонометрії довжиною не більше 200 км (рис 1.4).

На кінцях ланок будувалися два пункти Лапласа, на яких виконувалися астрономічні визначення довгот, широт та геодезичних азимутів базисних сторін. Ряди тріангуляції складалися з трикутників, близьких до рівносторонніх, або з геодезичних чотирикутників. Геодезичний чотирикутник — це чотирикутник з двома діагоналями. Довжини сторін в трикутниках або геодезичних чотирикутниках 20–25 км. Ряди тріангуляції могли бути замінені рядами полігонометрії з довжинами сторін 20–25 км.

Рис. 1.4 Схема планової ДГМ, побудованої згідно з ”Основними положеннями 1954–1961 рр.”

Астрономо-геодезична мережа 2 класу будувалася у вигляді суцільної мережі трикутників, розміщених між вихідними базисами. Довжини сторін трикутників 7–20 км. В суцільній мережі не рідше, ніж через 25 трикутників, вимірювалися базисні сторони, на кінцях яких встановлювалися пункти Лапласа, для яких визначалися астрономічними методами довготи, широти і геодезичні азимути базисних сторін. Мережі 2 класу будувалися також у вигляді полігонометрії (рис. 1.4), в основному метод полігонометрії знаходив своє застосування в залісених районах. Були спроби використання при створенні мереж 2 класу методу трилатерації, але вони не дали належних за точністю результатів.

Мережі тріангуляції 3 класу будувалися у вигляді вставок у трикутники вищого класу (рис. 1.5), або у вигляді жорстких систем (рис. 1.6).

Інші цікаві матеріали

Регіональний розвиток центрально-українського економічного району
Проблеми регіонального розвитку центрально-українського економічного району – це проблеми невикористаних можливостей, нереалізованого потенціалу. Зменшення чисельності працездатного населення, депопуляція - свідчать про ...

Грунти України. Грунтовий покрив України Утворення і поширення грунтів, рослинності,
Утворення і поширення грунтів, рослинності, тваринного світу залежать від властивостей порід, що складають земну поверхню, форм рельєфу, кліматичних умов, господарської діяльності людини. В їх розміщенні на території Ук ...

Регіональний аналіз Уральського економічного району
Уральський економічний район розташований на стику територій двох частин світу - Європи і Азії. До його складу входять: республіки Башкортостан і Удмуртія та Курганська, Оренбурзька, Пермська з Комі-Перм'яцький автономн ...