Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 2 класу
Геодезична мережа 2 класу будується у вигляді однорідної за точністю просторової геодезичної мережі, яка складається з рівномірно розміщених геодезичних пунктів існуючої геодезичної мережі 1 та 2 класів, побудованих згідно з вимогами “Основних положень 1954–1961 рр.” і нових пунктів, що визначаються відповідно до вимог цих “Основних положень”.
Геодезична мережа 2 класу є вихідною геодезичною основою для побудови геодезичної мережі згущення 3 класу та геодезичних мереж спеціального призначення з використанням методів супутникової геодезії та традиційних геодезичних методів.
Нові пункти геодезичної мережі 2 класу розміщуються на відстані 8–12 км один від одного, а на території міських населених пунктів, великих промислових об'єктів — 5–8 км, їх положення визначається, як правило, відносними методами супутникової геодезії, а також традиційними геодезичними методами (тріангуляції, трилатерації, полігонометрії), які забезпечують точність визначення взаємного положення пунктів з середньоквадратичними помилками величиною 0,03–0,05 метра при середній довжині сторін 10 кілометрів.
За вихідні пункти для визначення координат пунктів геодезичної мережі 2 класу приймаються пункти АГМ-1. Група нових пунктів геодезичної мережі 2 класу, що визначаються, повинна мати зв’язок не менше, ніж з трьома пунктами АГМ-1.
Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 2 класу наведено в таблиці 1.3.
Висоти марок верхніх пунктів геодезичної мережі 2 класу повинні визначатися геометричним нівелюванням, яке забезпечує точність взаємного положення пунктів за висотою з середньоквадратичною помилкою не більшою 0,05 метра. В гірській і важко доступній місцевості нормальні висоти можуть визначатися тригонометричним нівелюванням або GPS-нівелюванням, яке виконується методами супутникової геодезії. У цьому випадку СКП визначення взаємного положення суміжних пунктів за висотою не повинна перевищувати 0,20 метра.
Таблиця 1.3
Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 2 класу
Параметри мережі |
Метод побудови | |||
GPS |
тріангу- ляція |
полігоно-мерія |
трилатерація | |
Периметр полігона, км Найбільша довжина ходу, км |
150–180 60 | |||
Довжина сторони, (віддаль між пунктами в GPS), км Найбільша Найменша |
20 5 |
20 7 |
12 5 |
12 5 |
Кількість сторін у ході не більше |
6 | |||
Сер. квадр.помилка взаємного положення пунктів, м |
0,03–0,05 |
0,03–0,05 |
0,03–0,05 |
0,03–0,05 |
Сер. квадр.помилка вимірювання кутів не більше, кутові сек. |
1″ |
1″ | ||
Найбільша нев’язка трикутника |
4″ | |||
Кутова нев’язка ходу, сек |
2″ | |||
Відносна помилка вимірювання вихідної сторони (базису) не більше, ms/s |
1:300000 |
1:300000 | ||
Сер.квадр.помилка вимірювання сторони не більше, м |
0,03 |
0,03 |
Інші цікаві матеріали
Створення планових геодезичних мереж методом тріангуляції
Комплекс робіт при побудові планових геодезичних
мереж методом тріангуляції складається з таких процесів:
-
проектні роботи;
-
рекогностування пунктів тріангуляції;
-
закладання цент ...
Кліматичні фактори
Актуальність
теми. Клімат - багатолітній режим погоди, характерний для якої-небудь
місцевості. Він виявляється в закономірній зміні погоди. Як і погода, клімат
залежить від кількості сонячної радіації (від широти), від ...
Розміщення продуктивних сил Київської області
Кожна людина, становлячи частину людського суспільства, живе
на деякій території, де відбуваються певні економічні явища. Для неї, як для
інтелектуальної одиниці всесвіту, дуже важливо знати ці явища, адже саме вони,
в ...