Геоботанічне районування волинського полісся

Луцько-Рівненський геоботанічний округ займає південну частину області і знаходиться в межах Волинської височини з невисоким горбистим рельєфом (Додаток Б). Тут поширені сірі та чорноземні опідзолені грунти. Більша частина території розорана і лише 19 % площі становлять природні рослинні угрупування, у тому числі 9 % припадає на ліси. Ліси займають горби і крутосхили. Посилюється роль граба і дуба. Ліси переважно грабово-дубові, грабові та дубово-соснові (Козій, 1963; Шеляг-Сосонко, Куковиця, 1971). Територія округу поділяється на 3 райони (Додаток Б).

Сокальсько-Торчинський район знаходиться в західній частині округу. Тут переважають дубово-соснові, іноді навіть чисті соснові насадження. В них багато ліщини, маренки і квасениці. Менше дубово-грабових і дубових лісів. Є ділянки вільшаників, які тяжіють до долин річок. Там же багато, до 80 % площі, заплавних лук - мітлицевих, кострицевих, осокових та щучникових. Боліт тут мало, здебільшого вони знаходяться у верхів'ях річок. Болота - очеретяні, рогозові, хвощеві та осокові.

Барковицько-Рівненський район знаходиться у східній частині округу (Додаток Б). Горбистість території сильно виражена. Грунти переважно сірі та чорноземні, більш багаті. Ліси здебільшого грабово-дубові та чисті дубові з яглицею, маренкою та ожикою в трав'яному покриві. Луки багатші за продуктивністю та видовим складом. Часто трапляються заболочені ділянки лук, які характерні особливо для ділянки річки Стир. На схилах південної експозиції трапляються типові степові ділянки. Боліт мало, а серед них переважають трав'яні та трав'яно-мохові, що йдуть вздовж річкових долин. Є й віль- шано-очеретяні болота.[7]

Повчансько-Мізоцький геоботанічний район займає лише незначну площу південніше долини р. Липа з розчленованим горбистим рельєфом. Орні грунти займають близько 60 % площі. З лісів переважають дубово-грабові та похідні грабові формації з копитняком, ожикою та яглицею. У підліску багато ліщини та бузини чорної. Сосняки лише культурного походження. Луки і болота подібні до відповідних типів рослинності попереднього району.

Висновки

Типові представники рослинності Волинського Полісся є дуб, бук, граб, вільха, клен, липа, створювали ялина, сосна, береза, модрина, чорниця, брусниця, верес, багно та ін.

Лісовий фонд області складають сосняки (224,9 тис. га), діброви (55 тис. га) та березняки (37 тис. га). Решта припадає на вільшаники, грабняки, осичники тощо.

Евтрофні болота найбільш поширені. Серед евтрофних боліт ботаніки виділяють 4 групи формацій: лісові, чагарникові, трав'янисті та трав'яно-мохові болота.

Серед мезотрофних боліт боліт виділяють лісові, чагарникові і трав'яно-чагар- никові групи формацій. Усі вони мають у своєму складі сфагнові мохи.

Оліготрофні болота - це одне із найцікавіших утворень природи і трапляються майже виключно на Західному Поліссі. Оліготрофні болота поділяються на лісові сфагнові та просто сфагнові.

Серед рідкісних, або мало поширених, поліських видів слід вказати на язичника сибірського, виростання якого в межах України обмежене не лише болотними і вогкими луками Волинського Полісся, на ломикамені - болотний та зернистий. Перший вид поширений на торфовищах Волинського Полісся, другий - на його луках. Лише в соснових лісах Волинського Полісся виростає тисдалія голостебла, а на північному заході Полісся та у Волинському Лісостепу на осоково-мохових болотах трапляється осока Девеллова. На Волинському Поліссі середі лісів і чагарників виростає ожина мохнастостебла, по берегах річок - вовчуг колючий, по суходільних луках - армерія видовжена, по сухих вапнякових схилах - горлянка ялинковидна. Для узлісь, лісових лук Волинського Лісостепу характерне жовтозілля Бессера, а для боліт цієї території - меч-трава болотна.

Велику зацікавленість викликає група видів, поширених, з одного боку, по луках, лісах, болотах Волині, а з другого - та, що росте в передгір'ях і по гірських схилах Українських Карпат. Це, зокрема, жовтець трансільванський, живокіст серцевидний, апозерис смердючий, дріоптерис гірський, куничник вільненський, сашник іржавий та ін.

За попередніми даними, флора Волинської області налічує близько 1300 видів вищих спорових і насінних рослин, які належать приблизно до 100 родин і понад 450 родів.

Інші цікаві матеріали

Регіональна економіка сільського господарства України
Україна – самостійна суверенна держава українського народу. Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7 тис. км2., що становить 0,4 % площі земної суші. Земельні ресурси виступають територіальною базою розм ...

Розміщення продуктивних сил Київської області
Кожна людина, становлячи частину людського суспільства, живе на деякій території, де відбуваються певні економічні явища. Для неї, як для інтелектуальної одиниці всесвіту, дуже важливо знати ці явища, адже саме вони, в ...

Париж, його історія, культура та суспільство
Метою роботи є історичний розгляд міста Парижа, його сучасний стан та прогнози на майбутнє. Згідно мети, було поставлено наступні завдання: проаналізувати історичний розвиток Парижу; дослідити сучасний стан м ...