Переносна і акумулятивна діяльність річок

Ріки переносять велику кількість уламкового матеріалу різної розмірності - від тонких мулистих часток і піску до великих уламків. Перенос його здійснюється волочінням (перекочуванням) по дну найбільш великих уламків і в зваженому стані піщаних, алевритових і більш тонких часток.

Крупніші уламкові матеріали ще більше підсилюють глибинну ерозію. Вони є як би ерозійними інструментами, що дроблять, руйнують, шліфують гірські породи, що складають дно русла, але і самі подрібнюються, стираються з утворенням піску, гравію, гальки. Переміщувані по дну і зважені крупні матеріали називають твердим стоком рік. Крім уламкового матеріалу ріки переносять і розчинені мінеральні утворення. Частина цих речовин виникає в результаті розчинюючої діяльності річкових вод, інша частина попадає в ріки разом з підземними водами. У річкових водах гумідних областей переважають карбонати Са і Mg, на частку яких припадає близько 60% іонного стоку. У невеликих кількостях зустрічаються з'єднання Fe і Мn, частіше утворюючі колоїдні розчини. У річкових водах арідних областей крім карбонатів помітну роль грають хлориди і сульфати. Співвідношення ваблених, зважених і розчинених речовин по-різному в гірських і рівнинних ріках. У перших з них спостерігається різка перевага зважених часток при близьких кількостях розчинених речовин і ваблених наносів, представлених переважно галечниками, іноді з великими валунами. У рівнинних ріках переважають розчинені речовини, на другому місці суспензії і порівняно мале число ваблених, представлених переважно пісками з домішкою гравію.

Поряд з переносом різного матеріалу відбувається і його акумуляція (відкладення). На перших стадіях розвитку ріки, коли переважають процеси ерозії, які виникають місцями відкладення виявляються нестійкими і при збільшенні швидкості плину під час повідь вони знову захоплюються потоком і переміщаються вниз за течією. Але в міру вироблення профілю рівноваги і розширення долин утворюються постійні відкладення, які називають алювіальними, або алювієм (лат. "аллювіо" - нанос, намитий).

У нагромадженні алювію й у формуванні річкових долин велику роль грають зазначені вище вигини рік, що виникають головним чином у результаті турбулентного характеру плину потоку, коли поступальні рухи води сполучаються з поперечною циркуляцією. Але вигини можуть виникати і при наявності різних нерівностей рельєфу. Рухаючи по дузі вигину, вода випробує вплив відцентрової сили, і стрижень потоку притискається до увігнутого берега, де вода опускається вниз, викликаючи посилений розмив дна, борта русла і захоплення уламкового матеріалу. Від крутого берега, що підмивається, придонні струми води направляються до протилежного опуклого берега, де починається інтенсивна акумуляція й утвориться так називана прируслова обмілина, що частково оголюється при спаді води під час межені. Це початковий етап формування алювію.

Інші цікаві матеріали

Порівняння Чорного та Червоного морів
Кожне море є унікальним природним явищем. Саме тому актуальність роботи полягає у дослідженні та виявлені основних закономірностей генезису, еволюції, географії, схематизації основних відмінностей Чорного та Червоного мо ...

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради Коломийського району
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільства в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...

Сутність та структура природно-ресурсного потенціалу
Розвиток ринкових відносин вимагає насамперед раціональної взаємодії економіки та природи, тобто раціонального природокористування. До економічного розвитку відносимо вміле використання природних ресурсів максимальне зб ...