Переносна і акумулятивна діяльність річок

Ріки переносять велику кількість уламкового матеріалу різної розмірності - від тонких мулистих часток і піску до великих уламків. Перенос його здійснюється волочінням (перекочуванням) по дну найбільш великих уламків і в зваженому стані піщаних, алевритових і більш тонких часток.

Крупніші уламкові матеріали ще більше підсилюють глибинну ерозію. Вони є як би ерозійними інструментами, що дроблять, руйнують, шліфують гірські породи, що складають дно русла, але і самі подрібнюються, стираються з утворенням піску, гравію, гальки. Переміщувані по дну і зважені крупні матеріали називають твердим стоком рік. Крім уламкового матеріалу ріки переносять і розчинені мінеральні утворення. Частина цих речовин виникає в результаті розчинюючої діяльності річкових вод, інша частина попадає в ріки разом з підземними водами. У річкових водах гумідних областей переважають карбонати Са і Mg, на частку яких припадає близько 60% іонного стоку. У невеликих кількостях зустрічаються з'єднання Fe і Мn, частіше утворюючі колоїдні розчини. У річкових водах арідних областей крім карбонатів помітну роль грають хлориди і сульфати. Співвідношення ваблених, зважених і розчинених речовин по-різному в гірських і рівнинних ріках. У перших з них спостерігається різка перевага зважених часток при близьких кількостях розчинених речовин і ваблених наносів, представлених переважно галечниками, іноді з великими валунами. У рівнинних ріках переважають розчинені речовини, на другому місці суспензії і порівняно мале число ваблених, представлених переважно пісками з домішкою гравію.

Поряд з переносом різного матеріалу відбувається і його акумуляція (відкладення). На перших стадіях розвитку ріки, коли переважають процеси ерозії, які виникають місцями відкладення виявляються нестійкими і при збільшенні швидкості плину під час повідь вони знову захоплюються потоком і переміщаються вниз за течією. Але в міру вироблення профілю рівноваги і розширення долин утворюються постійні відкладення, які називають алювіальними, або алювієм (лат. "аллювіо" - нанос, намитий).

У нагромадженні алювію й у формуванні річкових долин велику роль грають зазначені вище вигини рік, що виникають головним чином у результаті турбулентного характеру плину потоку, коли поступальні рухи води сполучаються з поперечною циркуляцією. Але вигини можуть виникати і при наявності різних нерівностей рельєфу. Рухаючи по дузі вигину, вода випробує вплив відцентрової сили, і стрижень потоку притискається до увігнутого берега, де вода опускається вниз, викликаючи посилений розмив дна, борта русла і захоплення уламкового матеріалу. Від крутого берега, що підмивається, придонні струми води направляються до протилежного опуклого берега, де починається інтенсивна акумуляція й утвориться так називана прируслова обмілина, що частково оголюється при спаді води під час межені. Це початковий етап формування алювію.

Інші цікаві матеріали

Японія економічний огляд
Площа країни становить 372 тис. км2, населення – близько 127,3 млн. осіб. Столиця – Токіо (найбільше місто світу). Японія розташована на 4-х великих (Хонсю, Кюсю, Хоккайдо, Сікоку) та 4-х тисячах дрібних островів майж ...

Країни Бенілюксу та Нідерланди
Бенілюкс — це економічний союз Бельгії, Нідерландів і Люксембургу. Його формування почалося з валютної угоди й митної конвенції цих держав, які згодом уклали договір про створення економічного союзу. Цим договором перед ...

Методика оперативного виправлення топографічних  карт  з
Топографічна карта є одним з основних засобів оцінки місцевості і управління військами. Зміст топографічної карти відображає фактичний стан місцевості і, в першу чергу, основних її елементів, що мають важливе значення д ...