Запозичення закордонних технологій

Поряд із притягненням іноземних інвестицій, починаючи з 80-х років економічна політика Південної Кореї була спрямована на залучення з-за кордону сучасних технологій. Хоча в силу різноманітних причин обсяги запозичень в області технологій були не настільки значними, як у сферах позикових засобів і прямих капіталовкладень, її роль у переносі південнокорейської економіки на сучасні рейки й у залученні країни до досягнень НТР була достатньо висока. Для широкого впровадження сучасних технологічних процесів необхідно було придбати відповідному техніку.

Серед закупованої техніки, безпосередньо не пов'язаної з виробничими процесами, переважає місце займали транспортне устаткування, електроприлади і апаратура. За умовами, укладення контрактів подібного роду постачання, фінансувалися кредитами з розрахунку 3% річних із погашенням заборгованості в трирічний термін. Крім зазначеного Південна Корея була змушена одержувати і машинне устаткування, безпосередньо використовуване в виробничих процесах. Як правило, закупівлі верстатів і агрегатів супроводжувалися придбанням прав на використання технологічних процесів. Потреба в них збільшувалася з кожним роком. Відповідно росли і відрахування на оплату як самої техніки, так і технології "know how". Усього за 1962-1982 . між ПівденноюКореєю і розвиненими капіталістичними країнами була зафіксована 2281 угода на придбання технічних "now-how сума 681 млн.$, що" загалом склало 47,7% суми прямих інвестицій за той же період. Левина доля угод, пов'язаних із придбанням виробничого обладнання і пов'язаних із ним "know how", припадало з японськими бізнесменами (56,4%), хоча до співробітництво з південнокорейськими фірмами у цій галузі почалося на 4 роки пізніше чим американські та інші ділові контакти. Домінуючим була і питома вага Японії в сумах південнокорейських відрахувань за використовувану техніку і технології. Усього за 10 років (1967-1977) японські підприємці одержали 52млн.$ (59%), тоді як за 15-літній термін (1962-1977) Америці і Західної Німеччини дісталося відповідно 24.3 млн. $(27.7%) і 4.4 млн.$(5%). 1975г. 64.1 % всіх відрахувань за використаня техніки і технологій припадало на долю США и Японии 4796 і 7074 млн.$. Відмічаючи винятково високий ступінь залежності від цих двох країн, південнокорейська асоціація Зовнішньої торгівлі 17 липня 1976 р. виступила з пропозицією негайно диверсифікувати джерела, із яких запозичується і впроваджуються техніка і технології. Проте спонукальним мотивом цього слугували не тільки кількісні розрахунки.

По оцінкам Національного Інституту Науки і техніки виходило, що тільки 30% "know how"(запозичених із США і країн Західної Європи) можна було віднести до передових технологічних процесів, а щу залишилися 70%(запозичені з Японії) оцінювалися як відсталі і застарілі.

Після проведеного дослідження в Південній Кореї був створений

Консультаційний Центр по впровадженню технології, що давав (при консультації іноземних спеціалістів) попередні оцінки "know how", намічених до впровадження, із метою усунення негативних впливів.

У світлі викладених даних хотілося б відзначити і те, що бували випадки (причому, далеко не поодинокі), коли японські фірми продавали деяке устаткування по спекулятивним цінам при тому, що що вироблена на цьому устаткуванні продукція не відповідала прийнятим стандартам.

Про подібного роду казуси південнокорейська преса повідомляла неодноразово, і, певне, аж ніяк не випадково в середині 70-х років сеульскі влади прийняли ряд заходів, спрямованих на верифікацію джерел не тільки позик, але і технічної допомоги.

Проте, на практиці відбулася диверсифіація не джерел позик, а технологічних процесів у сфері розподілу по окремих галузях південнокорейської промисловості.

Розглянувши в цілому положення з запозиченням ззовні сучасної технології на тривалому відрізку часу, простежимо тепер динаміку цього процесу. Запозичення іноземної техніки і технології розподілюється на три періода. Протягом першого періоду (1962-1966) число угод і їхньої вартості виражалася мінімальними величинами. Це пояснювалося з одного боку, обмеженістю задач, а з іншої сторони- нестабільністю політичної ситуації в Південнїй Кореї і недовірою , що виникає в ділових колах розвинутих капіталістичних країн, про те, що їхнє устаткування і технології потраплять у надійні руки. Під час другого періоду Південна Корея по-справжньому приступила до реалізації програми індустріалізації. Створення абсолютно нових для країни галузей виробництва обумовило різке зростання потреб у сучасній технології, що привело

Інші цікаві матеріали

Географічна характеристика Туреччини
Туреччина – ісламська держава в Західній Азії і Європі. Площа країни – 781 тис. км. кв. Населення – 65 млн. чол. Столиця – Анкара. Форма правління – республіка. Форма територіального пристрою – унітарна держава. Туреччи ...

Регіональна економіка сільського господарства України
Україна – самостійна суверенна держава українського народу. Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7 тис. км2., що становить 0,4 % площі земної суші. Земельні ресурси виступають територіальною базою розм ...

Земельний кадастр і використання земель Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області
Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпоряджен­ня землею (земельні відносини) перебувають у постійному розвитку. Трансформація земельних відносин завжди на всіх етапах людської цивілізації належала до ...