Методологічні аспекти формування інтеграційної стратегії України

Цей напрям передбачає термінове визначення підприємств, які належать до державних, казенних, а також таких, що можуть бути приватизованими безпосередньо, чи такі, що спочатку передаватимуться до розпорядження й користування.

6. Не втрачає актуальності стимулювання інвестиційних процесів за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел. Причому досягнення рівня іноземних інвестицій в обсязі 1,4 млрд. дол. за перші 6 років незалежності - це відверто сумнівний рівень для країни, що територіально знаходиться в Європі і прагне бути справжді "європейською державою". Крім цього, в Україні усе ще відсутня програма стимулювання вітчизняних та іноземних інвестицій з відповідними важелями й механізмами реалізації.

Не є доцільним прийняття таких екстремальних заходів, як ліквідація пільг усім СП, ухвала про що була прийнята в квітні 1997 р. Такі дії погіршать ставлення іноземного капіталу до діяльності в Україні. Найдоцільнішим є визначення певного кола СП (за розрахунками їх близько 200) та укладення з ними податкових угод. За цими угодами держава бере на себе зобов’язання заохочувати діяльність СП, а підприємство бере зобов’язання сплачувати податки, виходячи з визначеного рівня рентабельності.

7. Необхідним є комплекс заходів для подолання тіньової економіки держави. Це органічно поєднано з проблемами повернення капіталу, що "втік" за межі України, та легалізація тіньового обігу на національному рівні. Проблема подолання тіньової економіки виступає як важлива складова досягнення економічної безпеки держави.

8. певної корекції потребують відносини України з міжнародними фінансово-кредитними установами. Така співпраця має орієнтуватися на максимальну гарантованість національних інтересів України. З огліду на міжнародну практику і враховуючи соціально-економічні і політичні наслідки програм міжнародних установ, необхідно активніше проводити національну економічну політику співпраці з такими установами з урахуванням національних особливостей, макроекономічної та фінансової ситуації.

На другому етапі

можлива активізація економічного розвитку, орієнтована на формування кількісних та якісних позитивних тенденцій за рахунок динамічної научно-технічної та інвестиційної діяльності.

У відносно довгостроковій перспективі (третій етап

) можливе створення стабільних умов для становлення і саморозвитку ефективної національної економіки, внутрішньо збалансованої та глибоко інтегрованої в структуру світового господарства.

Отже, необхідною передумовою проведення ефективної інтеграційної політики України є синхронізація відповідних процесів із масштабами і темпами розвитку національної економіки під впливом внутрішньоекономічних факторів.

Дія зовнішеьоекономічних факторів

інтеграції обумовлена, з одного боку, станом розвитку форм зовнішньоекономічної діяльності, а з другого - середовищними умовами розвитку.

Зовнішньоторговельна діяльність України в останні роки зберігла негативні довгострокові структурні тенденції в експорті/імпорті товарів і послуг, а саме:

-переважно сировинна спрямованість експорту, перевалювання матеріаломісткого обладнання в експорті продукції машинобудування;

-нераціональність товарної структури імпорту;

-деформована географічна структура експорту та імпорту, аж до монопольної залежності від окремих країн;

-вкрай нерівномірне розміщення експортного потенціалу України.

На зовнішню торговлю впливали й такі несприятливі фактори:

-неконкурентоспроможність більшості підприємств, товарів у якісно нових умовах зовнішньої торговлі;

-велика зовнішня заборгованість;

-недієва система митного контролю;

-нерозвиненість інфраструктури зовнішньоекономічної діяльності, у т.ч. інформаційної;

-кадрова незабезпеченість на всіх рівнях здійснення і регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Серед зовнішньоекономічних факторів інтеграції окремої уваги заслуговують також ті, що впливають на умови міжнародної міграції робочої сили, становлення повноцінних валютних відносин.

Формуючи власну інтеграційну політику, Україна має визначитися з відповідними середньо- та довгостроковими пріоритетами, виходячи із сучасних умов ефективного функціонування національної економіки (рис. 4).

Інші цікаві матеріали

Географічна характеристика Туреччини
Туреччина – ісламська держава в Західній Азії і Європі. Площа країни – 781 тис. км. кв. Населення – 65 млн. чол. Столиця – Анкара. Форма правління – республіка. Форма територіального пристрою – унітарна держава. Туреччи ...

Сінгапур
При виборі країни для написання аналітичної довідки я зразу визначилась, що хочу писати про Сінгапур. Для мене актуальність полягає в тому, що це одночасно острів, місто і одна з найменших за територією і населенням держ ...

Аналітичний огляд існуючих і перспективних систем навігації наземних рухомих обєктів
Обмірковуються підходи в оснащенні наземних рухомих об'єктів (НРО) сучасними системами навігації (СН). Обговорюються вимоги до перспективних СН та її склад. Зроблено висновки, що перспективна СН є зкомплексована СН із ...