Об’єкт і предмет економічної і соціальної географії світу

Економіко-математичні методи дозволяють виразити певні кількісні співвідношення, а інколи і кількісні закономірності розміщення різних форм і типів господарства, розселення і життєдіяльності населення. Великий інтерес викликає математичне моделювання різних процесів і об’єктів.

Наукова систематизація має велике значення як в теорії, так і в практиці соціально-економгеографічних досліджень. Вона дозволяє прослідкувати у досліджуваних явищах певний порядок, підсумовувати знання про їх подібність і відмінність і разом з тим полегшувати процес вивчення складних геосистем, дає можливість швидше виявити їх внутрішні закономірності. Основними видами систематизації є класифікація, типологія і групування. Класифікація – це розбивання множини будь-яких об’єктів (елементів) на групи. Типологія – засіб наукової класифікації об’єктів за допомогою абстрактних теоретичних моделей (типів), у яких фіксуються найважливіші структурні або функціональні особливості досліджуваних об’єктів. Групування – це виділення груп у складі будь-якого соціально-економічного явища на основі певних ознак.

Районування – це процес членування території на відносно цілісні частини. Воно вимагає обробки численної інформації економічного і соціального характеру і дає можливість виявити взаємозв’язок в соціально-економічному відношенні частини країни з певною спеціалізацією.

Картографічний метод дає можливість нанести на загальногеографічні і тематичні карти множину об’єктів, показати їх взаєморозташування і взаємозв’язки. Він використовується на всіх стадіях досліджень, від збирання вихідних даних до розробки наукових матеріалів, які, в свою чергу, стають “стартовим майданчиком” для подальших досліджень. Карти не лише прекрасний ілюстративний матеріал, не лише містка і різнобічна інформація, зручна для безпосереднього і багатоцільового використання, але й дійовий інструмент для наукових досліджень.

Системний метод базується на розгляді географічного об’єкту як складної динамічної системи. До основних системних принципів відносяться цілісність, структурність, взаємозалежність системи і середовища, ієрархічність тощо. Стадії системного дослідження включають: чітке формування проблеми, визначення мети і критеріїв оцінки реалізації мети; структурний аналіз досліджуваного об’єкта, розробка концепції його розвитку і знаходження шляхів досягнення поставленої мети; аналіз проблеми, розробка моделі та її розв’язання, одержання варіантів рішень; синтез досліджуваної проблеми і прийняття рішень.

Історичний метод застосовується в тісному поєднанні з аналізом просторових аспектів соціально-економічного розвитку. Значення географії минулого необхідно для розуміння сучасної географії населення і господарства, а також для прогнозування їх змін на конкретні території.

Порівняльний метод не зводиться до співставлення тих чи інших однорідних географічних реальностей. Він покликаний виявити найбільш істотні риси подібності і відмінностей в господарському використанні територій, в географічних типах господарства і розселення в їх взаємозв’язку. В одному американському навчальному посібнику сказано: “Хто знає лише Англію, той не знає і Англію”.

Метод польових досліджень і спостережень завжди грав важливу роль у географії. Нині зміцнюється міжнародне наукове співробітництво, насамперед з географами Європи. Розширюється проведення закордонних експедицій, здійснюються спільні дослідницькі проекти з географами ряду країн. Розвиток туризму також розширює можливості безпосередніх особистих спостережень в зарубіжних країнах. У польових маршрутах і поїздках найбільш плідне і цікаве вивчення особливостей господарського використання території, систем розселення, головних типів господарства і умов життя населення.

Методи дистанційних спостережень (аерофотозйомки і зйомки певних територій з космосу) все ширше використовуються в дослідженнях з географії природних ресурсів, господарства і населення. Вони дають новітню і детальну інформацію про планету на великих територіях, про конкретне господарське освоєння території, характер концентрації господарства і населення, межі економічних районів і агломерацій, стан навколишнього середовища.

Завдання економічної і соціальної географії світу

: дослідження окремих країн (при всьому розвитку міждержавних інтеграційних процесів господарство країни з її державними і митними кордонами, державним бюджетом і т.д. є і лишається основною таксономічною одиницею економіко-географічного вивчення); економіко-географічне вивчення інтеграційних процесів у різних регіонах світу; дослідження з географії світового господарства і світогосподарських зв’язків; політико-географічні дослідження країн світу; вивчення географії населення, господарства і природних ресурсів у їх взаємодії, а також територіальної організації суспільства в світі і окремих країнах; дослідження географічних аспектів глобальних проблем людства.

Інші цікаві матеріали

Історія гірництва в Україні
Гірництво, яке започаткувало історію техніки й справило суттєвий вплив на становлення людського суспільства, було невід’ємною складовою життєдіяльності племен, що з давніх часів населяли територію України. Як свідча ...

Економічний потенціал Індії
Однією з причин цього є той факт, що індійську валюту занижують з метою підвищення конкурентоспроможності індійських товарів на іноземних ринках. Потрібно відзначити: якщо ми порівняємо економіки, враховуючи ВВП на о ...

Охорона здоров’я
Серед галузей соціальної сфери важливою є охорона здоров'я. Мережа закладів охорони здоров'я охоплює велику кількість лікарень, амбулаторно-поліклінічних закладів, санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, інтернатів для ст ...