Підрозділ Світового океану на окремі частини

Світовий океан, що розчленовує сушу на окремі, не зв'язані один з одним масиви (Євразія, Північна і Південна Америка, Австралія, Африка, Антарктида, Гренландія й ін.), у свою чергу розділений материками на окремі, сполучені між собою частини.

Частина Світового океану, розташована між окремими материками і яка відрізняється своєрідною конфігурацією берегової лінії й особливостями підвідного рельєфу, що відображає історію формування даної ділянки земної кори, називається океаном. Основними ознаками океанів є самостійна система течій і атмосферної циркуляції і структура водяних мас з характерним просторовим і вертикальним розподілом океанологічних елементів. По цих ознаках Світовий океан умовно підрозділяють на чотири частини: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий океани. Границі океанів чітко виражені лише береговими лініями суші, омиваної ними. Морські ж границі носять до деякої міри умовний характер.

Найбільший по площі Тихий океан розташований між Північною і Південною Америкою, Антарктидою, Австралією й Азією. Границя його з Північним Льодовитим океаном проходить між Азією і Північною Америкою в Беринговій протоці по лінії м.Унікін (п-ів Чукотка) — південний вхідний мис бухти Шишмарьова (п-ів Сьюард) через о-ви Діоміда. На заході границя Тихого океану проходить уздовж берегів Азії до п-ова Малакка, далі по північній окраїні Малаккської протоки, південно-західній окраїні Східно-Індійського архіпелагу, потім до м. Бугенвіль (14° ю.ш., 12° в. д.) на півночі Австралії, через Бассову протоку до о. Тасманія, по його південно-східному березі до м. Саут-Іст-Пойнт, відкіля по меридіану цього мису до Антарктиди. На півдні границею всіх трьох океанів є берег Антарктиди. Східною границею Тихого океану служать береги Північної і Південної Америки, далі границя проходить від м. Горн через протоку Дрейка до Антарктичного півострова.

Атлантичний океан розташований між Європою, Африкою, Північною і Південною Америкою й Антарктидою. На південному-сході він межує з Індійським океаном (по меридіану м. Ігольного, 20° в. д.), а на південному-заході з Тихим. На півночі Атлантичний океан примикає до Північного Льодовитого океану. Границя з цим океаном проходить по лінії п-ів Стадтланд (західний берег Норвегії, 62° 10' с. ш., 5° 10' в. д.) — Шетландські острови — Фарерські острови — Ісландія. Між Ісландією і Гренландією границя іде по південному схилі узвишшя дна Датської протоки, по лінії м. Бьярхтаунгар (Ісландія) — о.Ангмагсалик (Гренландія). Між Гренландією і Північною Америкою границя проходить по південній межі узвишшя дна Девисової протоки, по лінії Суккертоппен (Гренландія) — м. Мерсі (Баффінова Земля), далі по південно-східному березі о. Баффінова Земля до о. Локсленд, від нього до північного краю о. Резолюшен, по його східному березі і потім до м. Чідлі (південний вхідний мис Гудзонової протоки). Уся північна границя Атлантичного океану проходить по підводних порогах, що відокремлює його від Норвезького, Гренландського і Баффінова морів.

Індійський океан розташований між Африкою, Азією, Австралією й Антарктидою. На південному-сході він граничить з Тихим океаном, на заході — з Атлантичним.

Південною границею Північного Льодовитого океану є береги Європи, Азії, Північної Америки і Гренландії, а також морські границі з Тихим і Атлантичним океанами, зазначені вище. У табл. 1.1 приводяться морфометричні характеристики океанів.

Сучасна картографічна вивченість Світового океану, відкриття нових форм підводного рельєфу, таких, як плато, рівнини, хребти, гайоти й ін., визначили помітні розходження між морфометричними характеристиками по новим (ЛГУ, 1970 р.) і по старим даним (Е. Коссіна, 1921 р.; С. Смит, Г. Менард, 1966р.).

Таблиця 1.1

Основні морфометричні характеристики Світового океану (за даними картометричної лабораторії ЛГУ, 1970 р.)

Інші цікаві матеріали

Методика оперативного виправлення топографічних  карт  з
Топографічна карта є одним з основних засобів оцінки місцевості і управління військами. Зміст топографічної карти відображає фактичний стан місцевості і, в першу чергу, основних її елементів, що мають важливе значення д ...

Соціальна інфраструктура України
Розвиток продуктивних сил характеризується відповідними соціальними-економічними показниками: - величина валового суспільного продукту; - національний доход; - частка національного доходу для споживання та н ...

Регіональний господарський комплекс, його галузева та територіальна структура
Розвиток національної економіки супроводжується поглибленням суспільного поділу праці і спеціалізації діяльності. Процеси спеціалізації потребують координації діяльності і формування зв'язків між різними галузями і виро ...