Рельєф дна океанів

Хребет Менделєєва і підняття Альфа утворюють єдиний поріг з мінімальною глибиною 1230 м, відділений Канадською улоговиною від підняття Бофорта. Новітніми дослідженнями в протоці між Шпіцбергеном і Гренландією відкрита рифтова долина Лени, а в улоговині Нансена западина Літке з найбільшою в Північному Льодовитому океані глибиною (5400 м). На материковій обмілині й особливо на схилі Північного Льодовитого океану зустрічаються підводні долини, занурені річкові долини, древні дельти сибірських рік і інші форми успадкованого рельєфу. Геологічна історія материкової окраїни Північного Льодовитого океану більш різноманітна, ніж в інших океанах. Сполучення різних геологічних структур (Америки, Гренландії, Євразії) визначає розмаїтість у будові земної кори в Північному Льодовитому океані. Систематичне вивчення фізичних полів - магнітним, сейсмічним і гравітаційного - дозволило більш обґрунтовано судити про стадійності розвитку, структури і походження Північного Льодовитого океану. На підставі цих досліджень передбачається, що євразійська частина океану є зануреним материком і континентальною корою перероблена в океанічну. Хребет Ломоносова представляється як континентальна, частково занурена структура, відділена від материкової обмілини західної Євразії.

Індійський океан пересічений з півночі на південь підводним Центральним Індійським хребтом, що розділяє океан на дві частини — західну і східну. На півночі, біля архіпелагу Чагос, від цього хребта відходить на північний захід Аравійсько-Індійський хребет із глибинами 2400—3900 м, в окремих місцях є підняття до 1500 м. Між цим хребтом і північним краєм Центрального Індійського хребта розташовується Аравійська улоговина (5875 м), відділена від Сомалійської. Центральний Індійський хребет із глибинами від 3500 до 2400 м перетинає Індійський океан приблизно до 50° півд.ш. На півдні цей хребет розгалужується. Одна його гілка за назвою Кергелен-Гауссберг продовжується на південь до Антарктиди з глибинами від 500 м на півночі до 2300 м на півдні; інша - австрало-антарктичне підняття — простирається на схід до Тихого океану. Глибини над цим підняттям 3100—3800 м. Частини океану, розташовані до сходу і заходу від Центрального Індійського хребта, по характеру рельєфу різні. У східній частині океану в 60-х роках відкритий Східно-Індійський хребет, що відокремлює Центральну улоговину від Західно-Австралійської улоговини, що раніш об'єднувалися в одну Індійсько-Австралійську. Східно-Індійський хребет простирається від південно-східної частини Бенгальської затоки уздовж меридіана 90° с.д. до 32—34° півд.ш. Між Австрало-Антарктичним підняттям і Антарктидою розташовується Австрало-Антарктична улоговина з глибинами до 5200 м.

Рельєф західної частини океану більш складний. Для нього характерне чергування знижень і підвищень дна. Останні часто піднімаються над рівнем моря у виді островів. На півночі цієї частини океану розташовується Сомалійська улоговина (5100—5300м), до південно-сходу від о. Мадагаскар — велика Центральна Індійська улоговина (до 6400 м), до півдня від Мозамбікської протоки — Мадагаскарська улоговина (до 5770 м). Материкова обмілина досягає найбільшої ширини біля берегів Індостану, де добре простежуються підводні долини рік, що впадають в океан.

Рельєф Індійського океану складний і відрізняється великою розчленованістю. Центральний Індійський хребет по своїй будові нагадує Серединно-Атлантичний; тут також зустрічаються рифтові долини, біля підніжжя схилів — плоскі тераси. В улоговинах південно-західної частини виявлені вулканічні гори, а в північно-східній на шельфі і материковому схилі — каньйони. Утворення Індійського океану зв'язане з розпадом і зануренням материка під впливом розламів Гондвани, що почалися близько 240 млн. років тому. Цей процес, що супроводжувався землетрусами і виливом базальтів, відбився в сучасному рельєфі Індійського океану.

Тихий океан,

найбільший по площі і найбільш глибоководний серед океанів земної кулі, має площу приблизно 180 млн. км2. Він відрізняється складним характером рельєфу дна, особливо в північно-західній частині.

Дно океану розчленоване зниженнями і різкими підняттями, що часто переходять у ланцюги і групи островів, по числу яких Тихий океан перевершує всі інші. Численні групи і ланцюги островів зустрічаються переважно в тропічних широтах відкритої частини океану. У південній і південно-східній частинах глибини трохи менше і дно менш розчленоване. Ці частини океану пересічені витягнутим підняттям дна, що простирається від Антарктиди до екватора, до берегів Центральної Америки. У південній частині це підняття називається Південно-Тихоокеанським із глибинами, що не перевищують 2980 м, а місцями зменшуваними до 1220 м. Північна частина зветься Східно-Тихоокеанського підняття. Глибини над ним трохи більші, ніж над Південно-Тихоокеанським, але не перевищують 3480 м, місцями зменшуючись до 1550 м. У районі о.Пасхи в центральній частині Східно-Тихоокеанського підняття від нього відходять два відроги, один із яких простирається на північний захід, інший — на схід до материка Південної Америки. Перший з них замикає на півночі Південну улоговину (6145 м), другий — Перуанський і Чилійський жолоби, що знаходяться на півдні в східній частині океану. Між Південно-Тихоокеанським хребтом і Антарктидою розташовується улоговина Беллінсгаузена з глибинами до 5300 м. На крайньому заході південної половини океану розташовані Ново-Каледонська, Південно-Фіджийська і Північно-Фіджийська улоговини, розділені порогами і хребтами.

Інші цікаві матеріали

Розміщення продуктивних сил Київської області
Кожна людина, становлячи частину людського суспільства, живе на деякій території, де відбуваються певні економічні явища. Для неї, як для інтелектуальної одиниці всесвіту, дуже важливо знати ці явища, адже саме вони, в ...

Проект відведення земельної ділянки під ковбасний
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадаст ...

Земельний кадастр і аналіз проекту використання земель Космацької сільської ради Богородчанського району Івано-Франків
Серед найважливіших проблем сьогодні особливе місце посідає проблема економічного використання, збереження і відтворення природних ресурсів. А серед природних комплексів особливе місце має земля. Прийнята Верховною Р ...