Процеси нагрівання й охолодження морської води
Основне джерело тепла, одержуваного поверхнею Світового океану,— це пряма і розсіяна сонячна радіація. Частина її відбивається водною поверхнею, частина випромінюється в атмосферу і міжпланетний простір.
Морські води, стикаючись з атмосферою, обмінюються з нею теплом. Якщо вода тепліша повітря, то відбувається віддача тепла в атмосферу, якщо ж вода холодніша, вона одержує деяку кількість тепла в процесі теплообміну.
Велику кількість тепла море втрачає на випар. Відомо, що на випар кожного грама води затрачається понад 2,43• 105 Дж/кг (580 кал). Звідси неважко представити, яку велику кількість тепла втрачають поверхневі шари океану, наприклад, в області пасатів, де випар дуже великий.
У високих широтах нагрівання й охолодження морської води зв'язано з льодовими явищами. В осінньо-зимовий період при утворенні льоду завжди виділяється схована теплота льодоутворення, що затрачається на нагрівання води і повітря над нею. Навесні при таненні льоду відбувається, навпаки, охолодження води і повітря.
Додатковим джерелом тепла можуть служити річкові води. Нарешті, велика роль у розподілі і зміні температури вод океанів і морів належить материкам, пануючим вітрам і особливо течіям.
Тепло, що надходить від Сонця, поглинається тонким поверхневим шаром і йде на нагрівання води, але завдяки малій теплопровідності води майже не передається на глибину. Проникнення тепла від поверхні до нижчих шарів відбувається головним чином шляхом вертикального перемішування, а також за рахунок адвекції тепла глибинними течіями. У результаті вертикального перемішування в літню пору до поверхні піднімаються більш холодні води і знижують температуру поверхневих шарів, а глибинні води отеплюються. У зимовий час, коли поверхневі води охолоджені, із глибин у процесі вертикального обміну відбувається підтік більш теплих вод, що затримують початок льодоутворення. Вивчення теплових процесів, змін температури води в часі, у просторі і по глибині засноване на безпосередніх спостереженнях. Виміри температури води в різних районах океанів і морів здійснюються на гідрологічних станціях за допомогою глибоководних перекидних термометрів.
В останні роки в практику океанологічних спостережень широко впроваджуються самописи температури — термографи, батитермографи і термозонди, що дозволяють одержати безперервний хід температури в часі і по глибині. Методи вимірів температури води й основних елементів теплового балансу викладаються в спеціальній літературі і методичних посібниках.
Інші цікаві матеріали
Париж, його історія, культура та суспільство
Метою
роботи є історичний розгляд міста Парижа, його сучасний стан та прогнози на
майбутнє.
Згідно
мети, було поставлено наступні завдання:
проаналізувати
історичний розвиток Парижу;
дослідити
сучасний стан м ...
Природно-антропогенні ресурси України, їх класифікація і оцінювання для потреб рекреації
Дедалі інтенсивніше зростає роль організації відпочинку для регенерації
життєвих сил людини, витрачених у процесі праці. Завдяки вдалому сполученню
умов для рекреації в окремих країнах склались потужні комплекси відпочин ...
Економіко-географічна характеристика Чілі
Чилі - держава на Південному - Заході
Південної Америки. На Півночі межує з Перу, на Сході - з Аргентиною та
Болівією, на Заході омивається водами Тихого океану. До складу території
входять прибережні острови Чилійськог ...