Процеси нагрівання й охолодження морської води

Основне джерело тепла, одержуваного поверхнею Світового океану,— це пряма і розсіяна сонячна радіація. Частина її відбивається водною поверхнею, частина випромінюється в атмосферу і міжпланетний простір.

Морські води, стикаючись з атмосферою, обмінюються з нею теплом. Якщо вода тепліша повітря, то відбувається віддача тепла в атмосферу, якщо ж вода холодніша, вона одержує деяку кількість тепла в процесі теплообміну.

Велику кількість тепла море втрачає на випар. Відомо, що на випар кожного грама води затрачається понад 2,43• 105 Дж/кг (580 кал). Звідси неважко представити, яку велику кількість тепла втрачають поверхневі шари океану, наприклад, в області пасатів, де випар дуже великий.

У високих широтах нагрівання й охолодження морської води зв'язано з льодовими явищами. В осінньо-зимовий період при утворенні льоду завжди виділяється схована теплота льодоутворення, що затрачається на нагрівання води і повітря над нею. Навесні при таненні льоду відбувається, навпаки, охолодження води і повітря.

Додатковим джерелом тепла можуть служити річкові води. Нарешті, велика роль у розподілі і зміні температури вод океанів і морів належить материкам, пануючим вітрам і особливо течіям.

Тепло, що надходить від Сонця, поглинається тонким поверхневим шаром і йде на нагрівання води, але завдяки малій теплопровідності води майже не передається на глибину. Проникнення тепла від поверхні до нижчих шарів відбувається головним чином шляхом вертикального перемішування, а також за рахунок адвекції тепла глибинними течіями. У результаті вертикального перемішування в літню пору до поверхні піднімаються більш холодні води і знижують температуру поверхневих шарів, а глибинні води отеплюються. У зимовий час, коли поверхневі води охолоджені, із глибин у процесі вертикального обміну відбувається підтік більш теплих вод, що затримують початок льодоутворення. Вивчення теплових процесів, змін температури води в часі, у просторі і по глибині засноване на безпосередніх спостереженнях. Виміри температури води в різних районах океанів і морів здійснюються на гідрологічних станціях за допомогою глибоководних перекидних термометрів.

В останні роки в практику океанологічних спостережень широко впроваджуються самописи температури — термографи, батитермографи і термозонди, що дозволяють одержати безперервний хід температури в часі і по глибині. Методи вимірів температури води й основних елементів теплового балансу викладаються в спеціальній літературі і методичних посібниках.

Інші цікаві матеріали

Характеристика Нової Зеландії
Нова Зеландія - найкрасивіша країна світу. Цей дивовижний оазис райського життя розташований в південно-західній частині Тихого океану, на двох чудових островах - Південному та Північному, розділених протокою Кука, а так ...

Париж, його історія, культура та суспільство
Метою роботи є історичний розгляд міста Парижа, його сучасний стан та прогнози на майбутнє. Згідно мети, було поставлено наступні завдання: проаналізувати історичний розвиток Парижу; дослідити сучасний стан м ...

Історія досліджень печер в Україні
Історія вивчення карстових печер України тісно пов'язана з історією географічних, геологічних, біологічних, археологічних, карстознавчих досліджень. Карстова комісія НАН України в 1993 р. виступила з ініціативою пі ...