Процеси нагрівання й охолодження морської води

Основне джерело тепла, одержуваного поверхнею Світового океану,— це пряма і розсіяна сонячна радіація. Частина її відбивається водною поверхнею, частина випромінюється в атмосферу і міжпланетний простір.

Морські води, стикаючись з атмосферою, обмінюються з нею теплом. Якщо вода тепліша повітря, то відбувається віддача тепла в атмосферу, якщо ж вода холодніша, вона одержує деяку кількість тепла в процесі теплообміну.

Велику кількість тепла море втрачає на випар. Відомо, що на випар кожного грама води затрачається понад 2,43• 105 Дж/кг (580 кал). Звідси неважко представити, яку велику кількість тепла втрачають поверхневі шари океану, наприклад, в області пасатів, де випар дуже великий.

У високих широтах нагрівання й охолодження морської води зв'язано з льодовими явищами. В осінньо-зимовий період при утворенні льоду завжди виділяється схована теплота льодоутворення, що затрачається на нагрівання води і повітря над нею. Навесні при таненні льоду відбувається, навпаки, охолодження води і повітря.

Додатковим джерелом тепла можуть служити річкові води. Нарешті, велика роль у розподілі і зміні температури вод океанів і морів належить материкам, пануючим вітрам і особливо течіям.

Тепло, що надходить від Сонця, поглинається тонким поверхневим шаром і йде на нагрівання води, але завдяки малій теплопровідності води майже не передається на глибину. Проникнення тепла від поверхні до нижчих шарів відбувається головним чином шляхом вертикального перемішування, а також за рахунок адвекції тепла глибинними течіями. У результаті вертикального перемішування в літню пору до поверхні піднімаються більш холодні води і знижують температуру поверхневих шарів, а глибинні води отеплюються. У зимовий час, коли поверхневі води охолоджені, із глибин у процесі вертикального обміну відбувається підтік більш теплих вод, що затримують початок льодоутворення. Вивчення теплових процесів, змін температури води в часі, у просторі і по глибині засноване на безпосередніх спостереженнях. Виміри температури води в різних районах океанів і морів здійснюються на гідрологічних станціях за допомогою глибоководних перекидних термометрів.

В останні роки в практику океанологічних спостережень широко впроваджуються самописи температури — термографи, батитермографи і термозонди, що дозволяють одержати безперервний хід температури в часі і по глибині. Методи вимірів температури води й основних елементів теплового балансу викладаються в спеціальній літературі і методичних посібниках.

Інші цікаві матеріали

Водоспади Південної Америки
Навіть при побіжному погляді на карту Південної Америки одразу впадає в око яскраво виражена своєрідність будови її поверхні. Це країна високих гір, великих плоскогір'їв і низин. Уздовж усього західного узбережжя на т ...

Комплексна фізико-географічна характеристика Уралу
Уральська гірська країна є природною межею між двома часинами світу – Європою та Азією. Особливості географічного положення цих гір, їх значна протяжність з півночі на південь зумовлює відмінності в окремих компонентах ...

Географічні фактори різноманітності прісноводних боліт
Болота – надмірно зволожені ділянки суходолу Із шаром торфу не менше 0,3 м. Низинні болота виникають у місцях близького залягання або виходу на поверхню підземних вод. Таких боліт багато в Поліссі, на заплавах рік, по б ...