Умови формування яружно-балочного рельєфу

Потужність свити досягає 2500 м. В її будові беруть участь поліміктові мета конгломерати, метапісковики, а також сланці біотитового, кварц-біотитового іноді з гранатом, амфіболом, складу.

Породи глеєватьської і гданцевської свит заховані під покровом осадового чохла і на денну поверхню не виходять.

Породи осадового чохла сформовані відкладами палеогену, неогену і четвертинного періоду.

Відклади палеогену починають утворення середнього еоцену, які належать до бучакського і київського ярусів.

Породи бучакського ярусу мають обмежене розповсюдження, виповнюють Східно-Західні Криворізькі депресії. Максимальна потужність складає 32 м.

В будові розрізу приймають участь сірі та чорні вуглисті глини, піски з лінзами бурого вугілля, вторинні каоліни.

Відклади київського ярусу більш поширені. Мають максимальну потужність до 40 м. Вони складені сірувато-зеленими алеврито-піщано-глинистими породами, пісками, алевритами, алевролітами, глинами, вторинними каолінами.

Ранньоолігоценові відклади борисфенського ярусу менш поширені, мають потужність до 20 м. Представлені переважно зеленувато-сірими глинами, пісками з прошарками та лінзами марганцевих руд.

Неогенові утворення представлені відкладами міоцену і пліоцену. До міоценових відкладів належать породи сарматського і мотичного ярусу.

Відклади сарматського ярусу часто зі стратиграфічним неузгодженням залягають на породах київського ярусу і мають досить широке поширення на всій території, за виключенням річкових долин, де вони були розмиті.

Виділяють нижньо, середньо і верхньо сарматські відклади. Для нижньо-сарматських відкладів характерні сіро-зелені глини, піски, вуглисті вапняки з прошарками потужністю 0,08 м. Середньо-сарматські відклади складають черепашкові або олітові вапняки, мергелі. Іноді піски з тонкими прошарками глин. Потужність до 15 м. Верхньо-сарматські утворення мають більш строкатий склад. Тут зустрічаються сіро-зелені піски, глини, вапняки та мергелі. Потужність до 15 м. Меотичний ярус не має такого широкого розповсюдження як сарматський. Він розвинутий на окремих ділянках у південній частині території. Типовими є сірі піски, зеленувато-сірі піщанисті глини, мергелі з прошарками вапняків. Потужність не перевищує 6 м.

Понтичний ярус, який належить до нижнього пліоцену широко розвинутий на півдні Кривбасу. Представлений переважно оолітовими та черепашковими вапняками. Менш поширені сірі, зеленувато-сірі глини, піски, алювіальні. Потужність до 10 м.

До середньо-верхнього пліоцену належить горизонт червоно-бурих глин, мілко та середньозернисті пісків. Потужність відкладів сягає 25 м.

Четвертинні відклади утворюють майже суцільний покрив лесоподібних суглинків. Верхню частину розрізу утворюють елювіальні суглинки верхнього плейстодену, дофінівського горизонту, жовто-бурого, коричнево-бурого, сірого кольору, середні і легкі, потужністю 3-5 м. вони підстеляються еолово-делювіальними палевими, жовто-палевими, буроватопалевими, пористими, легкими та середніми суглинками і лесами верхнього, середнього і нижнього плейстодену (причорноморський, бузький, дніпровський, тілігульський горизонти) загальною потужністю 8-10 м., що включають до 2-3-х (нерозчленовані лайдацький і прилуцький і завадівський) горизонтів викопних ґрунтів загальною потужністю 5-8 м. Ці відклади залягають на елювіальних, делювіально-елювіальних коричневих шоколадних, червонуватокоричневих, червоно-бурих глинах, рідше важких суглинках нижнього плейстоцену (лубенський, мартоношський горизонти).

Сучасні відклади представлені елювієм річкових долин алювіально-пролювіальними відкладами ставків і сучасним грунтово-рослинним шаром.

Інші цікаві матеріали

Економічне районування та територіальна організація господарства
Актуальність теми «Економічне районування та територіальна організація господарства» полягає в тому, що розвиток галузей народного господарства, виробничих комплексів, соціально-виробничої інфраструктури, а також господ ...

Особливості розміщення продуктивних сил Закарпаття
Закарпаття – мальовничий куточок України, має унікальне геополітичне та географічне положення. Розташоване на крайньому південному заході України, займає південно-західну частину Українських Карпат і Придунайську низови ...

Українські Карпати- чверть Карпатської дуги
Українські Карпати складають приблизно чверть Карпатської дуги . Перед появою Карпатської гірської дуги на поверхні планети був тривалий період, протягом якого море в цьому місці змінилось сушею . Вони складаю ...