Умови формування яружно-балочного рельєфу
Потужність свити досягає 2500 м. В її будові беруть участь поліміктові мета конгломерати, метапісковики, а також сланці біотитового, кварц-біотитового іноді з гранатом, амфіболом, складу.
Породи глеєватьської і гданцевської свит заховані під покровом осадового чохла і на денну поверхню не виходять.
Породи осадового чохла сформовані відкладами палеогену, неогену і четвертинного періоду.
Відклади палеогену починають утворення середнього еоцену, які належать до бучакського і київського ярусів.
Породи бучакського ярусу мають обмежене розповсюдження, виповнюють Східно-Західні Криворізькі депресії. Максимальна потужність складає 32 м.
В будові розрізу приймають участь сірі та чорні вуглисті глини, піски з лінзами бурого вугілля, вторинні каоліни.
Відклади київського ярусу більш поширені. Мають максимальну потужність до 40 м. Вони складені сірувато-зеленими алеврито-піщано-глинистими породами, пісками, алевритами, алевролітами, глинами, вторинними каолінами.
Ранньоолігоценові відклади борисфенського ярусу менш поширені, мають потужність до 20 м. Представлені переважно зеленувато-сірими глинами, пісками з прошарками та лінзами марганцевих руд.
Неогенові утворення представлені відкладами міоцену і пліоцену. До міоценових відкладів належать породи сарматського і мотичного ярусу.
Відклади сарматського ярусу часто зі стратиграфічним неузгодженням залягають на породах київського ярусу і мають досить широке поширення на всій території, за виключенням річкових долин, де вони були розмиті.
Виділяють нижньо, середньо і верхньо сарматські відклади. Для нижньо-сарматських відкладів характерні сіро-зелені глини, піски, вуглисті вапняки з прошарками потужністю 0,08 м. Середньо-сарматські відклади складають черепашкові або олітові вапняки, мергелі. Іноді піски з тонкими прошарками глин. Потужність до 15 м. Верхньо-сарматські утворення мають більш строкатий склад. Тут зустрічаються сіро-зелені піски, глини, вапняки та мергелі. Потужність до 15 м. Меотичний ярус не має такого широкого розповсюдження як сарматський. Він розвинутий на окремих ділянках у південній частині території. Типовими є сірі піски, зеленувато-сірі піщанисті глини, мергелі з прошарками вапняків. Потужність не перевищує 6 м.
Понтичний ярус, який належить до нижнього пліоцену широко розвинутий на півдні Кривбасу. Представлений переважно оолітовими та черепашковими вапняками. Менш поширені сірі, зеленувато-сірі глини, піски, алювіальні. Потужність до 10 м.
До середньо-верхнього пліоцену належить горизонт червоно-бурих глин, мілко та середньозернисті пісків. Потужність відкладів сягає 25 м.
Четвертинні відклади утворюють майже суцільний покрив лесоподібних суглинків. Верхню частину розрізу утворюють елювіальні суглинки верхнього плейстодену, дофінівського горизонту, жовто-бурого, коричнево-бурого, сірого кольору, середні і легкі, потужністю 3-5 м. вони підстеляються еолово-делювіальними палевими, жовто-палевими, буроватопалевими, пористими, легкими та середніми суглинками і лесами верхнього, середнього і нижнього плейстодену (причорноморський, бузький, дніпровський, тілігульський горизонти) загальною потужністю 8-10 м., що включають до 2-3-х (нерозчленовані лайдацький і прилуцький і завадівський) горизонтів викопних ґрунтів загальною потужністю 5-8 м. Ці відклади залягають на елювіальних, делювіально-елювіальних коричневих шоколадних, червонуватокоричневих, червоно-бурих глинах, рідше важких суглинках нижнього плейстоцену (лубенський, мартоношський горизонти).
Сучасні відклади представлені елювієм річкових долин алювіально-пролювіальними відкладами ставків і сучасним грунтово-рослинним шаром.
Інші цікаві матеріали
Землевпорядкування та кадастр
У період реформування
земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема
економічного використання і відтворення природних ресурсів.
Зміни економічного механізму господарювання, перехід до економіки
ринкового ...
Паливні корисні копалини нафта, газ, вугілля, сланці, торф
Паливні корисні копалини – це
природні та мінеральні речовини, які з достатнім економічним ефектом
використовуються в техніці та народному господарстві для давання тепла та інших
корисних речовин.
Як відом ...
Русловий алювій Черемошу Вступ Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа
Черемош, права та
найбільша притока (довжина 80 км, площа басейну 2650 км2) Пруту,
утворюється злиттям Чорного і Білого Черемошу в гірському селі Устеріки в
Покутсько-Буковинських Карпатах. Витоки Чорного Черемошу (89 к ...