Умови формування яружно-балочного рельєфу
г) Гідрогеологічні умови.
Річкові долини, балки, яри постійно взаємодіють з горизонтами підземних вод, для яких вони є природною дренажною системою. Схили, днища ярів, балок є місцями розвантаження підземних вод, в процесі чого виникають мочажини, джерела, постійні водотоки-струмки.
Основними водоносними горизонтами у Кривбасі є водоносні горизонти четвертинних, неогенових, палеогенових відкладів, кайнозойсько-мезозойської кори вивітрювання кристалічних порід докембрію і тріщинуватих кристалічних порід глеюватської, гданцівської, саксаганської, скелеватської і новокриворізької свит. Частіше всього в балках розвантажуються водоносні горизонти четвертинних та неогенових відкладів, коротка характеристика яких наведена нижче.
Водоносний горизонт четвертинних відкладів приурочений до алювіальних пісків заплав рік, днищ балок і надзаплавних терас, а також до пісків супісків і лесовидних суглинків, покриваючих вододільні плато.
Водоносний горизонт в алювіальних відкладах має обмежене розповсюдження і представлений пісками різного гранулометричного складу.
Середня потужність пісків складає 6-12 м. Води безнапірні. Глибина залягання горизонту змінюється від 1,5 до 11,4 м. Питомі дебети свердловин і колодязів складають 0,21-4,0 м3/добу. Мінералізація води коливається від 0,5 до 3,1 г/дм3. Хімічний склад води головним чином гідрокарбонатний, хлоридно-сульфатний, магнієво-натрієво-кольцієвий. Живлення водоносного горизонту відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і можливо за рахунок підтоку вони з нижче лежачих водоносних горизонтів. розвантаження іде в річки.
Водоносний горизонт четвертинних лесовидних суглинків має незначну потужність і характеризується низькою водоносністю. Коефіцієнт фільтрації порід складає 0,04-1,0м/добу. Хімічний склад вод строкатий, головним чином сульфатно-хлоридний, натрієво-магнієвий. Мінералізація змінюється від 0,4 до 5,5 г/дм3. Живлення водоносного горизонту відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, фільтрації вод із поверхневих водоймищ, фільтрації вод із поверхневих водоймищ, дренування долинами рік, балок. Водоносний горизонт неогенових відкладів – розповсюджений у пісках, мергелях, вапняках, доломітах понтичного, сармашського і тортонського ярусів. Потужність відкладів водоносного горизонту збільшується з півночі на південь від 1,8 до 63 м. Водоносний горизонт напірно-безнапірний. Добові водовідбори із колодязів в середньому дорівнюють 0,2 іноді 1,0 м2. Коефіцієнти фільтрації пісків складають 5-7 м на добу, вапняків до 40 м/добу. За хімічним складом переважають води хлоридно-сульфатні, сульфатно-хлоридні та змішані з строкатим катіонним складом. Мінералізація змінюється від 0,5 до 8 г/дм3. живлення водоносного горизонту здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, підживлення за рахунок танення снігу, вод зони тріщинуватості. Дренування здійснюється річками, балками, кар'єрами, зонами обрушень.
Інші цікаві матеріали
Регіональний господарський комплекс, його галузева та територіальна структура
Розвиток
національної економіки супроводжується поглибленням суспільного поділу праці і
спеціалізації діяльності. Процеси спеціалізації потребують координації
діяльності і формування зв'язків між різними галузями і виро ...
Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при
Актуальним питанням в даному курсовому проекті є планування
і організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні
планів в масштабі 1:2000 для ведення кадастру на території міста Вижниця
Чернівецьк ...
Геодезія
Геодезична мережа — це
сукупність пунктів на земній поверхні, закріплених
спеціальними центрами, координати та висоти яких визначено геодезичними методами.
Геодезичні
мережі поділяються на: державні, спеціального ...