Характеристика яружно-балочного рельєфу Кривбасу

На Криворіжжі серед морфоскульптурного рельєфу переважає яружно-балочний, створений тимчасовими водотоками. Основними факторами, які сприяють виникненню відповідних морфоскульптур – ярів, балок, улоговин, борозен, рівчаків, лощин, протяжин є: а) кліматичні умови: випадання опадів влітку у вигляді злив, наявність снігового покриву і його танення навесні; б) геологічні умови: повсюдна наявність на вододільних ділянках лесоподібних суглинків четвертинного віку, які легко розмиваються тимчасовими потоками. Наявність активних тектонічних розломів в кристалічних породах фундаменту. Інтенсивність яружної ерозії в значній мірі залежить від інтенсивності сучасних тектонічних рухів.

Балочно-яружна сітка на Криворіжжі тісно пов’язана з річковими долинами, на схилах яких густота яружної сітки за Булавою збільшується до 0,1 км на км2, порівняно з відносно невеликою середньою густотою, (яка становить 0,04 км на км2).

На півночі території де потужність осадового чохла незначна, гідрографічна сітка практично повністю контролюється розломами докембрійського фундаменту. Малюнок ерозійної сітки змінюється в залежності від того, якими породами складений кристалічний фундамент. Там, де фундамент складений гранітами, ерозійна сітка має деревоподібний, або віялоподібний малюнок. Балки мають численні відгалуження. В районах поширення метаморфічних порід малюнок ерозійної сітки близький до сітчастого. Зі збільшенням потужності осадових порід вплив тектонічних факторів на формування ерозійної сітки зменшується, а її малюнок стає плямистим.

Характеристика балок.

На території Кривбасу намічується 240 найбільш великих балок, в м. Кривому Розі – 36.

По долині р. Саксагань розвинуті 30 балок. Починаючи від гирла річки простежується така послідовність:

Правобережні балки: Кандибіна, Іонова, Ковальська, Суслова, Камяниста, Вовча, Дубова, Глеювата, Суха, Роковата, Сербінова, Мала Глеюватка, Півніна Червона, Куці, Грядкувата, Приворотна, Мотіна.

Лівобережні балки: Криничувата, Калетіна, Копаньова, Крутий яр, Федорова, Бєляєва, Тимашова, Солонувата, Крута Кам'яна, Титкова, Криничувата.

В долину р. Інгулець в межах Кривбасу впадає 100 балок з лівого боку в річку, нижче гирла р. Жовтої впадають 45 балок, серед яких особливо найбільшими є: Недайвода, Грековата, Лозуватка, Литвинова, Південна Червона, Махорова, Галахова, Зоя, Грушовата, Гордовата, Широка, Скотовата, Кобильна, Ковальова.

Найбільші правобережні балки, яких у цілому нараховується 55: Терновата, Домаха, Сухий Яр, Суперечин Яр, Тимашева, Галахова, Галаганова, Бухінніка, Зелена, Візірка, Скелевата, Березнечувата.

Інші річки, меншої довжини мають меншу кількість балок. В межах Криворіжжя в р. Зелену впадає 7, в р. Жовту -18 (в тому числі Широка, Роздери, Каллоті, Недавнюківська, Щербинівська, Пирогова, Головкова та ін.), р. Бокову -27, р. Боковеньку -16, р. Вербову -25, р. Кам'янку -18.

Довжина балок коливається від 1 до 25-30 км (Кобильна, Зелена, Північна Червона, Крута та ін.). Довжина балки Ковильне разом з усіма відгалуженнями за даними Казакова В.Л. становила 52 км.

За даними Булави балка Північна Червона має довжину 12 км, разом з відгалуженнями -36 км, а балка Зелена – 15км.

Глибина врізу балок 20-30м.

Середня густота долинно-балочної сітки в межах Причорноморської низовини становить 0,3-0,5 км/км2, відрогів Придніпровської височини 2,3-3,5 км/км2

Балки в межах Придніпровської височини за своєю морфологією в плані можуть бути простими (наприклад Солонувата, Куща, Махорова), звивистими (Кандибіна, Дубова, Іонова, Глеювата, Суха), інколи деревоподібними (Північна Червона, Крута, Недайвода). Балки мають пласке іноді заболочене днище, з переважанням процесів акумуляції, коритоподібну слабковипуклі задерновані схили з крутизною 6-12º. Бровка балок морфологічно добре виділяється. Вершини балок конусоподібні. Там де балки перетинають кристалічні породи поперечний профіль набуває каньойоноподібний характер. відслонення корінних порід утворюють скельні обриви. Ширина балок зменшується (Північна Червона, Кандибіна, Ковальова).

Інші цікаві матеріали

Земельний кадастр і використання земель Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області
Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпоряджен­ня землею (земельні відносини) перебувають у постійному розвитку. Трансформація земельних відносин завжди на всіх етапах людської цивілізації належала до ...

Льодовики, вічна мерзлота та їх гідрологічне
Напевне, найбільш розпоширена гірська порода у всій Вселенній – це лід. Марс, Юпітер, Сатурн складає великі маси льоду, а деякі супутники планети складені ним майже цілком. Не є виключенням і наша Земля: біль ...

Земельний кадастр і використання земель Городницької сільської ради
Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпоряджен­ня землею (земельні відносини) перебувають у постійному розвитку. Трансформація земельних відносин завжди на всіх етапах людської цивілізації належала до ...