Характеристика яружно-балочного рельєфу Кривбасу

Балка Терковатка, розміщується на півдні П’ятихатського району, має похилі задерновані схили, засаджені деревами. У верхів'ях балки виявлені зростаючі яри, шириною до 3 м., глибиною до 2 м. На днищі ярів ростуть кущі, схили обривчасті. Ріст ярів відбувається внаслідок дії тимчасових водотоків, що утворюються під час злив і танення снігу.

Балка Комісарова, розташована на півночі п’ятихатського району, у верхів'ях має похилі задерновані схили. Ширина балки становить 50 м. Схилової ерозії не спостерігається. Ближче до с. Комісарова схили балки стають більш крутими, задернованими. Ширина балки збільшується до 100 м. По днищу тече струмок, шириною до 1 м. Верхні частики схилів засаджені деревами. В балці створено ряд ставків, за рахунок спорудження гребель. По схилі в 7 м. від гирла розвинуті декілька ярів на відстані 50-100 м. одне від другого. Довжина ярів сягає 300 м., ширина 3-5 м, глибина до 6 м. Насипні греблі всі пропрало. Вище по схилу знаходяться орні землі.

На півдні Кривбасу долина р. Інгулець має ширину біля 2 км. Схил крутий, кут нахилу близько до 60º, порушений рядом ярів. Яри ростуть, довжина їх складає 80 м., ширина 5 м., глибина до 3 м. У верхів'ях ярів проходе асфальтована дорога, під насипом якої прокладено трубу, що збирає воду з ланів, які розміщуються вище дороги. Вершини ярів круті, глибиною до 2 м. У відслоненнях присутній чорнозем до глибини 0,7 м., нижче – вапняк-черепашник. В нижній частині глибина ярів сягає 7 м. Відстань між двома ярами 100 м., наступний яр розміщується на відстані 70 м. В межах заплави річки утворилося озеро, внаслідок накопичення надлишкової води від зрошення ланів.

Балка Березнеговата, розміщується в Апостоловському районі, впадає в Каховське водосховище. Схили балки похилі, у верхів'ях задерновані. Балка має ширину 300-400 м., по днищу тече струмок. Ширина русла до 1 м., місцями воно поросло комишем. Ближче до гирла схили балки більш круті, задерновані. По лівому схилу розвиваються декілька ярів довжиною до 100 м шириною до 5 м., глибиною 3м., які у верхів'ях виположуються. Глибина ярів у верхів'ях становить 1 м. Вище по схилу розміщуються зрошувальні орні землі. Зростання ярів, імовірно відбувається за рахунок скиду надлишкової води від зрошування.

Таким чином інтенсивність яружної ерозії за результатами обстеження дещо вище на півночі Кривбасу, де яри закладаються у рихлих лесоподібних суглинках. На півдні в карбонатних породах яри ростуть повільніше. Активно розвиваються на більш крутих схилах долини Інгульця, деяких балок. Переважають схилові яри, рідше зустрічаються донні. (б. Кобильна).

Антропогенні зміни яружно-балочного рельєфу.

Рельєф у гірничопромислових районах зазнає значних змін. Докорінно змінює яружно-балочний рельєф відкритий видобуток корисних копалин, створення кар’єрів, відвалів. Ще призводить до повного знищення природного рельєфу і перетворення його на техногенний. Деякі форми флювіального рельєфу зазнають і часткових змін, інколи діяльність людини призводить до активізації яружної ерозії і створення нових форм рельєфу.

Найбільших антропогенних змін зазнали балки, що впадають в р. Інгулець і Саксагань з правого боку, оскільки вони розчленовують залізорудну смугу. Деякі з них зникли, як от б. "Дубова", де вже 1881 року розпочалися гірничі роботи.

Кар’єри-гіганти, які розробляють залізисті кварунти, повністю знищують природний рельєф. Між кар’єрами-гігантами, що досягають у діаметрі 4 км., розташовані відпрацьовані кар’єри, де раніше добували багаті руди. розміри їх значно менші. Вони можуть займати частину балки (кар’єри у балці Кандибіна, балки Галаганова, розміщені в нижніх частинах балок), або розміщуватися на схилах (кар’єр шахти Калініна на схилі балки Іонова). Кар’єри, як правило, затоплені водою. Водна маса таких водоймищ формується переважно за рахунок підземних вод зон тріщинуватості кристалічних порід і вод поверхневого стоку, частково техногенних вод. Інколи, на схилах балок зустрічаються невеликі кар’єри по видобутку будівельних матеріалів. (на півночі – піску, на півдні – вапняку). Кар’єри у бал. Північна Червона, Кобильна. Переважна більшість їх відпрацьована , їх поверхня покрита рудеральною рослинністю. Як правило в балках споруджено великі шламосховища. З семи шламосховищ Криворіжжя лише шламосховище ІнГЗК належить до заплавно-балочного типу, та Войково – до планорному типу. Решта п’ять – до балочного типу. Для цих шламосховищ характерні дамби, обваловання, відсипані за скельних порід, греблі, відсипані впоперек балок та ємкості нашламування, які мають уклін до гирла балки. Наприклад, шламосховище ЦГЗК розміщено у балці Велика Лозуватка, ПівнічГЗК – у балці Петриковій, Миролюбівське шламосховище та об’єднане ПівденГЗК та НКГЗК - у балках Велика і Мала Крокви. Водночас шламосховища акумулюють шахтні й кар'єрні води. Води шахт і кар’єрів у суміші утворюють у шламосховищах техногенні солоні озера.

Інші цікаві матеріали

Економічний потенціал Індії
Однією з причин цього є той факт, що індійську валюту занижують з метою підвищення конкурентоспроможності індійських товарів на іноземних ринках. Потрібно відзначити: якщо ми порівняємо економіки, враховуючи ВВП на о ...

Рекогностування полігонометричних ходів
Рекогностування полігонометричних ходів — це уточнення проекту ходів на місцевості і остаточний вибір місць закладання пунктів. При рекогностуванні перевіряють взаємну видимість між пунктами і якщо вона відсутня, зді ...

Розвиток і розміщення виробництва мінеральних вод України
Удосконалення господарського механізму України в період формування ринкової економіки здійснюється на основі проведення економічних досліджень, у тому числі в галузі розміщення продуктивних сил. Пізнання законів розміще ...