Впровадження досліджень окремих елементів природи рідного краю на заняттях географічного гуртка.

Форми позакласної роботи можуть бути різними. Але при всій різноманітності методів, організаційних форм, напрямків видів позакласної роботи з географії вона починається з вивчення рідного краю, його природи, історії, народних звичаїв, обрядів тощо. В переважній більшості вчителі використовують краєзнавчий принцип навчання, який дає змогу поєднання вивчення додаткового теоретичного матеріалу з практичною, пошуковою та науково-дослідницькою діяльністю дітей, що значно розширює їхній світогляд, виховує громадянську позицію, привчає до кропіткої творчої роботи. Найвищі результати дає поєднання теоретичної, практичної, дослідницької та пошукової діяльності учнів у позакласній роботі з географії. Основною і, на наш погляд, найбільш вдалою формою позакласної роботи є гурток. За висловом Барановського Н.Н Гурток – це та ланка, за яку потрібно ухопитися для того, щоб витягнути весь ланцюг різноманітних форм позакласної роботи. Ґрунтовна постановка позакласної роботи може бути гарантована мише гуртком. При правильній постановці позакласної роботи вся справа повинна проводитися і організовуватися не лише через гурток, а і від гуртка, по можливості з його ініціативи.

В педагогічній літературі докладно розкриті основні якості і особливості організації шкільних географічних гуртків. Він створюється на добровільних засадах, за бажанням учнів, базується на знаннях, отриманих на уроках. Географічні заняття гуртка дають можливість системного поглибленого вивчення обраної теми, сприяють формуванню пізнавальних інтересів, виховують активність і самостійність учнів. Тематика занять може бути вузькою, що зацікавлює учнів з одного географічного напрямку (метеорологічного, геологічного, геоморфологічного, краєзнавчого тощо), або охоплювати широке коло географічних знань (фізична або економічна географія, історія географічних досліджень). Більшість занять гуртка повинна проводитися у нестандартних умовах (екскурсіях, походах, експедиціях), мати практичну спрямованість і розвивати самостійну творчу діяльність учнів. Гурток не передбачає великої кількості учасників. Гурток не передбачає великої кількості учасників. Оптимальний варіант – 15-20 учнів, який забезпечує індивідуальний підхід до кожного з учасників. Неможна залишати жодного з них без самостійного творчого завдання (індивідуального чи групового). Це можуть бути завдання на аналіз, синтез, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, тощо. Учні повинні набувати вмінь аналізувати і оцінювати стан природного середовища, що безпосередньо пов’язано з вихованням відповідальності і дбайливого ставлення до природи. В ознайомленні з природою свого краю географічні гуртки мають більш переваг у порівнянні з навчанням у класі, оскільки їх діяльність не обмежена академічними годинами. Одночасно робота гуртка більшою мірою пов’язана з місцевими екологічними умовами, які мають життєво-важливе значення для громади, членами якої є самі школярі.

В програмі шкільного курсу географії введена тема "Пізнай свій рідний край". Це не дає можливості для достатньо повного ознайомлення учнів з усіма аспектами природи рідного краю. Зокрема для того, щоб мати уявлення про рельєф рідного краю, необхідно вивчити окремі його елементи, розглянути основні форми рельєфу, процес їх формування, характер перетворення техногенною діяльністю людини. На наш погляд доцільно обрати тему "Яружно-балочний рельєф Кривбасу" для проведення занять географічного гуртка геоморфологічної спрямованості. Було висунуте припущення, що якість знань про рельєф рідного краю під час роботи такого гуртка підвищиться. З метою підтвердження вищесказаного була проведена дослідно-експериментальна робота.

Спочатку був проведений констатуючий експеримент. Метою цього експерименту було виявлення вихідного рівня сформованості знань про рельєф рідного краю в учнів шостих класів. Учням було запропоновано відповісти на такі запитання:

1. Що таке рельєф?

2. Які форми рельєфу вам відомі?

3. Що ви знаєте про рельєф рідного краю?

4. Які форми рельєфу переважають в нашій місцевості?

5. Що ви знаєте про яружно-балочний рельєф?

Інші цікаві матеріали

Регіональний розвиток центрально-українського економічного району
Проблеми регіонального розвитку центрально-українського економічного району – це проблеми невикористаних можливостей, нереалізованого потенціалу. Зменшення чисельності працездатного населення, депопуляція - свідчать про ...

Українські Карпати- чверть Карпатської дуги
Українські Карпати складають приблизно чверть Карпатської дуги . Перед появою Карпатської гірської дуги на поверхні планети був тривалий період, протягом якого море в цьому місці змінилось сушею . Вони складаю ...

Культурно-освітній комплекс
Однією із складових соціальної інфраструктури є інтелектуальний потенціал В районі функціонує 47 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчається 4080 учнів. З них 4 навчально-виховних комплекси (3 в смт. Чемерівці, 1 ...