Характеристика основних джерел техногенного навантаження на ландшафти Криворізького регіону

Основою господарчого комплексу міста Кривого Рогу є залізорудна промисловість, яка базується на одному з найбільших у світі родовищ. До складу промислового комплексу міста входять гірничовидобувна та переробна галузі, а також супутні їм та допоміжні. Розташування промислових підприємств пов’язане з сировинною базою Кривбасу і сформувалося у вигляді смуги довжиною до 100 км, спрямованої у субмеридіальному напрямку вздовж залізорудного родовища зі східного його боку (рис.1.2). Сельбищна зона міста – житлові масиви, мікрорайони – протягом тривалого часу формувалася безпосередньо біля шахт, рудників та заводів, що призвело до утворення великої кількості відокремлених селищ, розташованих смугою довжиною до 126 км, витягнутою з півночі на південь. Найбільша ширина сельбищної зони досягає 25 км. Місто займає площу 45 тис.га, з яких 15,9 тис.га, тобто, більше третини території, зайнято під промислові підприємства та виробництва, і має поліцентричну структуру, зумовлену внутрішнім функціональним плануванням з певним розчленуванням міського середовища.

У Кривому Розі на початок 2001 року зареєстровано 99 підприємств різного профілю, які так чи інакше забруднюють навколишнє середовище (за даними екологічної служби міста). Серед них: 5 гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК); ВАТ "Центральний ГЗК" (ЦГЗК), ВАТ "Північний ГЗК" (ПнГЗК), ВАТ "Південний ГЗК"

(ПдГЗК), ВАТ"Інгулецький ГЗК" (ІнГЗК),та ВАТ "Новокриворізький ГЗК" (НКГЗК); 9 кар’єрів відкритого видобутку руди, 17 діючих шахт, один з найбільших у Європі металургійний комбінат "Криворіжсталь" (КМК), коксохімічний завод, 4 підприємства з ремонту гірничого обладнання, цементно-гірничий завод тощо. На рис. 1.3 наведено перелік та схему розташування основних промислових підприємств на території Кривого Рогу.

Під впливом діяльності усіх цих підприємств ландшафтно-територіальна організація та екологічна ситуація у Криворізькому регіоні стрімко і подекуди незворотньо погіршується.

Значний вплив на природні умови справляє відчуження родючих земель під гірничі відводи (рудники, кар’єри, відвали, шахти, шламосховища тощо). На гірничовидобувних підприємствах відвали розкривних і пустих порід займають до 50% їх загальної території. Відсутність технологій комплексного видобутку корисних копалин збільшує площу накопичувачів відходів за рахунок складування попутної сировини у відвалах. Понад 1/3 території підприємств чорної металургії та енергетики також використовується під відвали, шламо- і хвостосховища, стави-охолоджувачі тощо.

Нарощування потужностей гірничовидобувних підприємств Кривбасу, орієнтованих на видобуток з надр самого лише заліза, призвело до того, що з добутої гірничої маси на металургійну переробку надходить лише 1/5 частина, решта є відходами виробництва і йде у відвали та хвостосховища, які займають зараз величезні площі, що раніше були орними землями. Так, у хвостосховища Кривбасу загальною площею 7,1 тис.га зараз нагромаджено близько 2,5 млрд.т шламів. Середній вміст заліза у них становить 15%. Кар’єри у Криворізькому басейні обіймають площу близько 5,0 тис.га, а площа під відвалами розкривних порід і некондиційних руд становить 6,0 тис.га. Висота найновіших антропогенних форм рельєфу – відвалів у середньому складає 60-70 м, але не рідкість вже й стометрові відмітки, при довжині 3-4 км і ширині 1,5-2 км [21].

Загальна площа земель, відчужених внаслідок діяльності промислових підприємств Криворіжжя, до 2000 року досягла більш ніж 70 тис.га, тоді як площа рекультивованих земель не перевищує 700 га, тобто близько 1%.

Інтенсивне освоєння геологічного середовища тягне за собою порушення природних гідрогеологічних умов і, як наслідок, зміни режиму підземних і поверхневих вод, погіршення їх якості, осушування великих площ, підтоплення забудованих територій, засолення територій і ґрунтів, деградацію інженерно-геологічних властивостей порід тощо.

Грандіозні об’єми видобутку й переробки гірських порід у Криворізькому залізорудному басейні невідворотно викликають запиленість і загазованість повітряного басейну та потрапляння у середовище існування людини (у води, ґрунти, повітря) хімічних сполук та елементів, небезпечних для її нормального існування, у кількостях, які набагато перевищують фонові й кларкові величини, а часто і гранично допустимі концентрації (ГДК).

Інші цікаві матеріали

Економічний потенціал Індії
Однією з причин цього є той факт, що індійську валюту занижують з метою підвищення конкурентоспроможності індійських товарів на іноземних ринках. Потрібно відзначити: якщо ми порівняємо економіки, враховуючи ВВП на о ...

Застосування земельно-кадастрових робіт в методиці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для несільськог
Метою моєї курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації зе землекористувачам різних форм власності з виконанням кадастр ...

Республіка Індонезія
Республіка Індонезія в даний час, завдяки раціональної економічній політиці і успішним реформам, перетворилася в аграрно-індустріальну державу. За багатьма показниками цю країну вже зараз відносять до групи нових індуст ...