Характеристика основних джерел техногенного навантаження на ландшафти Криворізького регіону

Загальна кількість шкідливих речовин, викинутих у атмосферу промисловими підприємствами Кривбасу, склала: у 1996 році 368,3 тис.т, 1999 році – 425,1 тис.т, у 2000 році – 443,4 тис.т (за даними ЦСУ міста Кривого Рогу). Середньомісячні кон-

центрації шкідливих речовин в атмосфері міста перевищують ГДК за пилом у 3,5 рази, за діоксидом азоту – у 2,5 рази, за фенолом – у 2,0, за аміаком – у 4,0, за формальдегідом – у 3,76 рази. Техногенне навантаження у межах міста складає 1677,6 т/км2, що у 40 разів перевищує відповідний показник для області1[1].

Особливим забрудненням відзначається повітря у глибоких кар’єрах Кривбасу, де суміш газів автомобільних викидів та мінерального пилу формує так званий "кар’єрний смог". В умовах штилю цей смог поширюється над значними площами прикар’єрної території. Об’єми пилових мас у повітрі навіть на гірничо-збагачувальному комбінаті середньої продуктивності складають сотні і навіть тисячі тон на рік, що рівноцінно викидам великого промислового комбінату. Так, при масовому вибуху в кар’єрі на висоту 150-200 м піднімається 150-200 т пилу. Під час агломерації отриманої руди відбувається випалювання сірки з піритів. При цьому викид сірчаного газу (SO2) на 1 тону руди складає 190 кг. Навколо таких джерел забруднення потужні пилові викиди обумовлюють багаторазове перевищення нормативних показників стану атмосферного повітря за концентрацією пилових часток у радіусі від 1 до 3-5 км.

Основним джерелом забруднення атмосфери у гірничодобувній промисловості Кривбасу є технологічні процеси, які призводять до утворення великих мас технічного пилу. Це буровибухові роботи при відкритому видобутку, процеси дроблення руд при збагаченні, металургійне перероблення сировини, виробництво агломерату, дефляція відвалів тощо. Співвідношення об’ємів шкідливих викидів підприємствами ГМК Кривбасу наведене на рис.1.4.

На підприємствах чорної металургії головними джерелами пилового забруднення довкілля є доменне (викиди пилу 64-128 кг/т чавуну), агломераційне (20-40 г/м3) та меншою мірою мартенівське (0,3-0,5 г/м3) виробництва. Більша частина доменного пилу (близько 87%) вловлюється і йде на приготування окатишів для металургійного виробництва: пил складається з оксидів заліза (50-90%), сполук кальцію та магнію (1-10%), алюмінію, фосфору, сірки, кремнію (декілька відсотків), а також вміщує важкі метали. Особливим забрудненням з високим вмістом важких металів (4-6% цинку, 1-2% свинцю, а також хрому, нікелю, кадмію та інших) відзначається пил електроплавильних печей. Ці пилові частинки потрапляють у ґрунти, звідки, розчинені дощовими та талими водами токсичні речовини виносяться у підземні води.

Нижче наведено підприємства, які дають найбільший внесок у забруднення атмосфери Криворізького регіону [1]:

1За фонові величини приймаються:

- для атмосферного пилу – маса пилу, який випадає на відстані 90-100 км від урбанізованих зон при концентрації хімічних елементів, яка дорівнює середньому вмісту у найбільш багатих мікроелементами ґрунтах – чорноземних та сіроземних (припускається, що в умовах фонового навантаження склад атмосферного пилу переважно формується за рахунок ґрунтових часток);

- для поверхневого стоку – існуючий об’єм вод при вмісті хімічних елементів, аналогічному вмісту у поверхневих водах на ділянках тієї ж території, які не зазнають антропогенного впливу;

- для твердих відходів – кларкові запаси хімічних елементів у об’ємі досліджуваного відходу (дуже умовна величина, оскільки фактично такого продукту у природі не існує).

- Південний гірничо-збагачувальний комбінат – 30,12%;

- Криворізький металургійний комбінат – 29,49%;

- Новокриворізький ГЗК – 27,78%;

- Північний ГЗК – 4,27%

- Криворізький коксохімічний завод – 2,32%;

- Центральний ГЗК – 2,30%;

- інші джерела – 3,72%.

Щорічно підприємствами міста скидається близько 200 млн.м3 недостатньо очищених стічних вод, у яких частка підприємств гірничорудної промисловості складає 85,3% від загального обсягу забруднених стоків.

Складне функціональне планування міської території, розчленованість структурних зон (промислових, сельбищних, рекреаційних), а також значна частка приватного сектора у міській забудові спричинили значні проблеми в централізації водопостачання й каналізації. У поєднанні зі складними інженерно-геологічними умовами це визначає значні втрати з водокомунікаційних мереж, які тягнуть за собою підтоплення території і забруднення поверхневих та підземних вод.

Інші цікаві матеріали

Методика оперативного виправлення топографічних  карт  з
Топографічна карта є одним з основних засобів оцінки місцевості і управління військами. Зміст топографічної карти відображає фактичний стан місцевості і, в першу чергу, основних її елементів, що мають важливе значення д ...

Земельний кадастр і аналіз проекту використання земель Космацької сільської ради Богородчанського району Івано-Франків
Серед найважливіших проблем сьогодні особливе місце посідає проблема економічного використання, збереження і відтворення природних ресурсів. А серед природних комплексів особливе місце має земля. Прийнята Верховною Р ...

Льодовики, вічна мерзлота та їх гідрологічне значення
Напевне, найбільш розпоширена гірська порода у всій Вселенній – це лід. Марс, Юпітер, Сатурн складає великі маси льоду, а деякі супутники планети складені ним майже цілком. Не є виключенням і наша Земля: ...