Стан забруднення поверхневих та підземних вод

Важливим фактором формування гідрохімічного режиму Кривбасу є значні об’єми скидання шахтних вод. Ці води, сформовані за рахунок зміни гідрогеологічних умов та інженерно-геологічних властивостей гірничих масивів у районах інтен-

сивного освоєння геологічного середовища, відзначається значною строкатістю та динамікою властивостей і мають істотне значення для створення загальної картини забруднення. Дані про коливання вмісту мікроелементів в шахтних водах Кривбасу порівняно з ГДК та концентраціями в морській воді наведено в таблиці 2.3. дані цієї таблиці свідчать, що вміст мікроелементів в основному в десятки разів перевищує нормативи, а в окремих випадках – у тисячі і десятки тисяч разів.

Мінералізація шахтних вод Кривбасу змінюється від 0,6 до 86 г/л. Особливо великою мінералізацією відзначаються шахтні води шахт "Родина" – 86 г/л (57 ГДК), "Гвардейская" – 55 г/л (37 ГДК), "Октябрьская" – 46 г/л (31 ГДК), ім. Фрунзе – 44 г/л (29 ГДК) [1].

Вміст хлоридів у воді, яка відкачується з шахт, також у десятки разів перевищував нормативи (ГДК=350 мг/л): шахти "Родина" – у 142 рази, шахти "Гвардейская" – у 88 разів, шахт "Октябрьская" та ім. Фрунзе – у 74 рази тощо. Вміст сульфатів у декілька разів перевищував ГДК (500 мл/л): шахти ім. Кірова, шламосховища ПнГЗК, ЦГЗК, ПдГЗК, НКГЗК, шахт "Родина" та "Гвардейская" – у 4-6 разів, шахт "Гігант", ім. Фрунзе та ім. Леніна – у 3 рази тощо.

Вміст кремнію у воді перевищив ГДК (10 мг/л) лише на шахті "Гігант" – у 4 рази та на шахті ім. Леніна – у 1,5 рази. Підвищеним вмістом ртуті (ГДК – 0,0005 мг/л) – у 4-10 разів характеризуються води шахт "Сакса гань", ім. Валявка, "Родина", "Октябрьская", ім. Фрунзе, ім. Леніна. Дуже великий вміст брому (ГДК – 0,2 мг/л) зафіксований у шахтних водах шахт "Родина", "Октябрьская", "Юбилейная" та "Гвардейская" – у 800-1200 разів. На решті шахт та шламосховищах ГДК брому в стоках перевищена у десятки та сотні разів.

За багаторічними даними Держкомгідромету мінералізація річкової води у верхній та середній частині р.Інгулець у межень становить звичайно 0,9-1,2 г/л, твердість – до 10 мг-екв/л і вище. Нижче Кривого Рогу мінералізація води у межень досягає 5,5 г/л, твердість – 18-34 мг-екв/л. Висока мінералізація та твердість води обумовлена як природними умовами водозбору, так і інтенсивною господарською діяльністю у регіоні.

У лютому-березні 1995 року (зимова межень) мінералізація води в Інгульці у створі гідро поста Кривий Ріг складала 3,5-5,5 г/л, нижче за течією мінералізація незначно збільшувалася за рахунок скидання води по каналу КМК та господарсько-побутових стоків Кривого Рогу. Під час весняної повені мінералізація зменшується до 1,2-1,5 мг/л, а потім знову зростає і складає у літньо-осінній період у створі водпосту Кривий Ріг 1,8-2,3 г/л, а в створі водпосту Новоселівка – 2,7-3,9 г/л.

Вміст хлоридів у воді Інгульця у створі водпосту Кривий Ріг у лютому-березні 1995 року складав 1,3-2,8 г/л (перевищення ГДК у 3-5 разів), сульфатів – 0,6-0,7 г/л (1,2-1,5 ГДК). У квітні вміст хлоридів та сульфатів незначно зменшився, але вже у травні повернувся до попередніх значень. У період осінньо-літньої межені вміст сульфатів складав 0,7-0,8 г/л, хлоридів – 0,3-0,6 г/л.

Нижче міста Кривий Ріг у створі водпосту Новоселівка зі збільшенням мінералізації води Інгульця збільшується і вміст хлоридів та сульфатів. Вміст сульфатів

Інші цікаві матеріали

Вугільна промисловість України і Польщі сучасний стан та перспективи
У Європі на сьогодні тільки дві країни, – Україна і Польща, – зберегли вугледобувну промисловість, яка працює як для енергетичного, так і для металургійного сектора економіки. При цьому якщо Польща практично завершила ї ...

Ресурси Тернопільської області
Історія культури та ресурси Тернопільської області Тернопільська область, разом із Львівською та Івано-Франківською, є частиною історичної території – Галичини. Цей західноукраїнський регіон внаслідок політичних подій ...

Дослідження яружно-балочного рельєфу Кривбасу як одного з елементів знань про природу рідного краю на заняттях географічного гуртка
Однією з базових складових частин географічної освіти є знання про найближче географічне оточення – природу рідного краю. Найбільш ефективному і поглибленому засвоєнню краєзнавчого матеріалу сприяє активне самостійне до ...