.Забруднення та порушення ґрунтів

Вивчення забруднення та порушення ґрунтів на території Криворізького територіально-виробничого комплексу та прилеглих сельбищних зон являє собою дуже складну та об'ємну проблему у зв’язку зі строкатістю геологічної будови та інтенсивним впливом техногенезу.

Основним джерелом забруднення ґрунтів регіону є осідання атмосферного пилу, інтенсивне виділення якого відбувається внаслідок виробничої діяльності ГЗК Кривбасу. Наявність великої кількості додаткових джерел пиловиділення (внутрішні поверхні кар’єрів, відвали, сухі пляжі хвостосховищ тощо) обумовлює безперервне надходження техногенного пилу в навколишнє середовище незалежно від ступеня навантаження потужності ГЗК.

За даними досліджень науково-виробничого геолого-екологічного центру експедиції "Кривбасгеологія", на території Криворізького регіону виділено ряд ділянок, у ґрунтах яких визначено перевищення ГДК свинцю, хрому, марганцю, цинку, нікелю, фосфору та деяких інших важких металів. Існуючі нині високоефективні технології очищення ґрунтів від цих токсикантів дуже дорогі, що зменшує можливість їх широкомасштабного використання (Cleaning rip., 1997; Raskin I, 1997; Chlopeska, 1998; Васильєв, 2000; Environmental restoration, 2000).

Особливу тривогу викликають аномалії свинцю, вміст якого перевищує ГДК у 3-4 рази, а подекуди – у десятки разів. Це переважно промислові зони та ділянки вулиць з інтенсивним автомобільним рухом (Соцмісто, 95 квартал, Дніпропетровське шосе, Залізничне селище). У районі розташування промислових підприємств (КМК, Коксохім, КЦГК, НКГЗК) вміст свинцю становить 500-700 мг/кг, що в десятки разів перевищує ГДК. Значення коефіцієнту концентрації на решті території центральної промзони Кривого Рогу знаходяться у межах 1-1,5 ГДК. Область з аномальним вмістом свинцю (70-300 мг/кг) простягнулася вздовж р.Саксагань окремими ділянками. У районі сел. Мирівське (ЦГЗК) та Бажанове відмічено аномалії з вмістом свинцю у ґрунтах 1 000 – 1 500 мг/кг, що у 50 разів перевищує ГДК.

Забруднення ґрунтів цинком також визначається розташуванням великих підприємств. Максимальний вміст цинку відмічено у районі КМК, що становить 1 500 мг/кг (майже 15 ГДК). У районі Коксохіму, КЦГК, ДП-9, заводу "Комуніст" забруднення цинком становить 500-700 мг/кг. На решті території Кривого Рогу забруднення не перевищує 0,7-1,5 ГДК.

До тих самих підприємств приурочене забруднення хромом. На території КМК, КЦГК, ДП-9, Сурикового заводу вміст хрому у ґрунті становить 6-7 ГДК.

Значна частина території центральної промзони Кривого Рогу знаходиться в межах зони забруднення нікелем (1-1,5 ГДК). Максимальний вміст нікелю у ґрунтах у районі Коксохіму, заводу "Комуніст", Сурикового заводу становить 100-300 мг/кг (3-8 ГДК).

Безконтрольне вживання фосфорних добрив у приватному секторі міста призвело до інтенсивного забруднення ґрунтів сполуками фосфору. У деяких випадках на присадибних ділянках вміст фосфору в ґрунтах перевищує ГДК у 2-3 рази. На територіях, розташованих поблизу міста у межах промислового комплексу в багатьох

випадках виявлено ділянки з інтенсивним забрудненням важкими металами та різкими змінами стану ґрунтів.

За результатами опробування у районі с. Красіно, звідки надходять у місто овочі, виявлено поля з забрудненням елементами І класу небезпеки – хромом, свинцем, ртуттю, які досягають ГДК, а на одному з городів на околиці с. Новомар’янівське вміст ртуті становить 0,13 мг/кг, що у 13 разів перевищує фоновий.

Такі хімічні елементи ІІ класу небезпеки, як бор, цирконій та ін., знайдено у кількостях, що часто перевищують ГДК.

На територіях, прилеглих до Кривого Рогу, встановлено окремі аномальні значення вмісту цинку, міді, фосфору, а також, характерні для цієї площі великі кількості рідкоземельних елементів (лантан, ітрій, ітербій). За попередніми даними, таке становище у цьому районі могло виникнути з двох причин:

- наявність поруч злітної смуги важких військових літаків;

- використання для поливу земель вод з міського відстійника, де виконується лише механічне очищення і куди, як відомо, потрапляють води, що скидаються промисловими підприємствами у міську каналізаційну мережу.

За даними науково-виробничого геолого-екологічного центру (НВГЕЦ) експедиції "Кривбасгеологія" закартовано дві великі ділянки (плями) ґрунтів з чітко вираженим підкисленням (значення рН 5,0-5,5), що свідчить про розвиток слабо кислого – кислого середовища, в той час як типові чорноземні ґрунти характеризуються нейтральною чи слабо лужною реакцією (рН 6,5-8,0).

Одна з цих плям розташована північніше Кривбасу, у районі м. Жовті Води. Друга пляма шириною 20-25 км знаходиться південніше м. Апостолове і має північно-східне простягання, у центрі смуги знаходиться Зеленодольський енергетичний вузол.

У відібраних та проаналізованих пробах ґрунтів за межами Кривого Рогу встановлений контрастний вміст багатьох хімічних елементів:

Інші цікаві матеріали

Географія та особливості розвитку розважального туризму в Бразилії
Сучасний етап характеризується значними та глибокими змінами в світовій економіці та міжнародних відносинах. Спостерігається стійка тенденція подальшого зміцнення всебічного співробітництва країн, поглиблення інтеграцій ...

Вугільна промисловість України і Польщі сучасний стан та перспективи
У Європі на сьогодні тільки дві країни, – Україна і Польща, – зберегли вугледобувну промисловість, яка працює як для енергетичного, так і для металургійного сектора економіки. При цьому якщо Польща практично завершила ї ...

Рекреаційна географія
Поступово охоплюючи всі сфери людської життєдіяльності рекреація і туризм стають невід'ємною складовою сучасного життя. В усьому світі вони перетворилися на вагомий і визнаний чинник економічного розвитку. «Мультиплікац ...