Розвиток екзогенних геологічних процесів

Вивчення сучасних екзогенних геологічних процесів на території Кривбасу проводиться переважно силами Криворізької геологорозвідувальної експедиції та інших організацій, зокрема Інститутом мінеральних ресурсів.

За останні роки у Криворізькому залізорудному басейні набули широкого розвитку такі процеси, як рушення порід над підземними порожнинами, зсуви на водонасичених схилах відвалів та бортах хвостосховищ, підтоплення території на великих площах.

Внаслідок цього на окремих житлових масивах спостерігається різке погіршення соціально-побутових умов життя населення, щораз частіше виникають кризові ситуації.

Зростання водоспоживання, великі обсяги гідротехнічного, промислового та міського будівництва, зміна природних русел річок, створення водосховищ, затоплення відпрацьованих кар’єрів обумовили зміну геолого-гідрогеологічних умов і, як наслідок, широкий розвиток процесів підтоплення.

У районах розташування промислових підприємств, гірничозбагачувальних комбінатів, хвостосховищ площі підтоплення становлять 43 тис.га, за останні 5 років вони зросли на 16 тис.га. У підтопленому стані знаходиться близько 5 тис.га міської території та житлових масивів, де рівні ґрунтових вод знаходяться на глибині 0,5-2,0 м.

Основна частина міста розташована на лесоподібних суглинках, які залягають близько від поверхні. Водночас при будівництві різних споруд проблема можливого насичення водою цих суглинків ніколи не розглядалися. Тому відсутність на більшій частині території дренажних споруд призвела до того, що будь-які прориви водоводів, підняття рівня вод рр. Саксагань та Інгулець, перегородження об’єктами, які будуються, природних стоків спричиняють утворення штучних пливунів, що супроводжується різким підняттям рівня ґрунтових вод до глибини 0,5-1 м від поверхні. У воді опинилося багато погребів, підвалів приватних будинків, магазинів тощо.

За даними Криворізької ГРЕ, найбільші площі підтоплення спостерігаються у Центрально-Міському, Саксаганському та Жовтневому районах міста (табл. 2.8).

Новим та практично слабо вивченим фактором впливу на геологічне середовище у межах Кривбасу є техногенні відклади та рельєф, який утворився внаслідок техногенезу. Вони докорінно змінили рівновагу гідрогеофільтраційних, гідрогеохімічних та інженерно-геологічних процесів.

Саме місто Кривий Ріг у зв’язку із специфікою забудови – вздовж родовища – дуже витягнуте у меридіональному напрямку (до 100 км) та вузьке у широтному (до 20 км), при цьому шахти, кар’єри, відвали та хвостосховища знаходяться у межах

міської агломерації чи поблизу міської межі (рис. 2.9).

Загальна площа кар’єрів, за даними Криворізької ГРЕ, становить понад 3,3 тис.га, відвалів – понад 5,8 тис.га (табл. 2.9).

У бортах кар’єрів та схилах відвалів розвинуті зсувні явища. Пов’язані з пливунними властивостями червоно-бурих глин та посадочними властивостями лесоподібних суглинків в основі відвалів, які проявляються при обводненні цих порід.

Хвостосховища гірничозбагачувальних комбінатів займають загальну площу близько 5,3 тис.га, а їх сумарний об’єм становить близько 1,5 км3 (табл. 2.10).

Реальним засобом запобігання накопиченню зворотних вод у хвостосховищах є будівництво споруд глибокого доочищення з подальшим прямим скиданням достатньо очищених госппобутових стоків у річки Саксагань та Інгулець. Аварійна ситуація на гідротехнічних спорудах виникла через незадовільний стан будівництва цих об’єктів. Введення у дію споруд глибокого доочищення дасть змогу зменшити надходження стоків до хвостосховищ приблизно на 18-20 млгн.м3 за рік.

Викликає занепокоєння технічний стан хвостосховища шахти "Гігант" (проектне заповнення закінчилося у грудні 1995 р.) у зв’язку з близьким розташуванням лінії швидкісного трамваю – основної транспортної артерії міста, якою щодобово користується 100 тис. його мешканців.

Слід підкреслити, що проблема підтоплення міських територій вимагає комплексного підходу з урахуванням, зокрема, фактора закриття залізорудних шахт, агресивного характеру зворотних вод та ін. Цю проблему можна вирішити лише на державному рівні, оскільки роботи лише в одній частині міста або на окремих об'єктах забезпечать невелику відстрочку можливої катастрофи.

При загальній площі гірничого відводу діючих шахт понад 7,8 тис.га, за даними Криворізької ГРЕ, на площі близько 3,3 тис.га спостерігається зсунення гірських порід над відпрацьованим простором. Крім тог, над уже відпрацьованими шахтами загальна площа зон зсунення становить близько 0,2 тис.га (табл. 2.11). у зонах зсунення утворюються відкриті лійки, тріщини, просідання, терасоподібні уступи та плавні зміщення земної поверхні.

Інші цікаві матеріали

Інтеграційна стратегія України
Унікальність переважаючої більшості країн колишнього СРСР полягає в тому, що вони виникли на руїнах відносно цілісної економічної і політичної системи. У зв'язку з цим ним об'єктивно необхідні час і відповідні зусилля ...

На землі на рідній
Існує наука про географічні назви – топоніміка. Саме вона дозволяє пояснити не тільки смисл назви мого села, а й встановити віхи його історії. Нині, коли небувало зріс інтерес громадськості до історичних знань, як нікол ...

Проект відведення земельної ділянки під ковбасний цех
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадаст ...