Порушення ландшафтної територіальної структури та сучасний екологічний стан ландшафтів Криворізького регіону

Сучасні ландшафтні геосистеми Криворіжжя є продуктом сталого розвитку багатьох геотехнічних систем (ГТС), які являють собою територіальне поєднання діючих технічних об’єктів і природних ландшафтів. ГТС виступають провідною силою функціонально-генетичної диференціації сучасних (антропогенних) ландшафтів. Антропогенною у сучасній географічній науці вважається будь-яка ландшафтна геосистема, в якій бодай найменшого антропогенного впливу зазнав хоча б один із її складових геокомпонентів (за Мільковим Ф.М., 1973).

Сучасні антропогенні ландшафти сформувалися під впливом дуже багатьох різноманітних чинників (рис.2.11). У таблиці 2.12 наведена порівняльна оцінка

впливу різних видів промислового виробництва на довкілля. Аналізуючи цю таблицю, можна зробити висновок, що найбільш негативний вплив на навколишнє середовище чинить саме гірничодобувна промисловість, яка є домінуючою у Кривбасі. Вплив гірничодобувної промисловості на ландшафти можна розділити на прямий та непрямий [6].

До першої групи (прямий вплив) відносять вплив (дії підприємств), що призводить до порушення ґрунтового покриву та змін зовнішнього вигляду територій,

скорочення площ сільськогосподарських і лісових ділянок, порушення гідрологічних та гідрогеологічних умов, знищення рослинного покриву територій, міграції тварин тощо. Це насамперед такі промислові технологічні процеси як будівництво кар’єрів та розрізів, зведення відвалів, спорудження хвосто- й водосховищ, будівництво промислових та цивільних будівель, прокладка доріг та інших видів комунікацій, деформації земної поверхні у зоні гірничих виробіток, особливо при підземному способі видобутку. Прямий вплив призводить до утворення нового техногенного ландшафту в зоні впливу гірничого виробництва. Ця проблема є зараз однією з найгостріших екологічних проблем Кривбасу.

До непрямого впливу відносять дії підприємств, які призводять до погіршення стану й родючості земель, умов зростання рослин та проживання тварин; зміна стану та режиму ґрунтових вод у зв’язку з осушенням родовищ, насідання пилу й хімічних сполук з викидів у атмосферу, інфільтрація забруднених чи мінералізованих вод через дамби і підвалини хвосто- та водосховищ, винесення і осадження продуктів ерозії порушених земель з близько розташованим рівнем ґрунтових вод при деформаціях земної поверхні у зоні підземних гірничих робіт, погіршення якості вод та режиму поверхневих водоймищ і водостоків. Непрямий вплив може призвести до поступової деградації природних ландшафтів.

Характеристика прямого впливу гірничого підприємства на ландшафт складається на основі матеріалів поточного обліку стану земель (ландшафту) та їх періодичної інвентаризації. Характеристика непрямого впливу базується на визначені розмірів території, що підпадає під цей вплив, ступеня зміни стану та родючості ґрунтів, зниження продуктивності сільськогосподарських і лісних ділянок, зміни якості їх продукції тощо [6].

Внаслідок прямого та непрямого впливу гірничодобувної промисловості на ландшафти виникають наступні несприятливі екологічні фактори: скорочення площ культурних (прямих) антропогенних та цілковите знищення неушкоджених природних ландшафтів, водна та вітрова ерозії, зруйнування ґрунтової структури, мінералізація, засолення, інтоксикація, перезволоження (заболочування, підтоплення), висушення, карстоутворення, збільшення електромагнітного поля й радіоактивного фону, шумове забруднення, зміна мікроклімату тощо.

У таблиці 2.13 [21] наведені цифри, які певною мірою характеризують ландшафтні зміни у Криворізькому залізорудному басейні. Вони дозволяють скласти деяке уявлення про ступінь та обсяги порушення ландшафтної територіальної організації Криворізького регіону (див. також рис. 2.12).

Інші цікаві матеріали

Аналітичний огляд розміщення продуктивних сил Львівської області
Льві́вська о́бласть —адміністративно-територіальна одиниця (область) на крайньому заході України. Є однією з трьох областей історично-культурного регіону Галичина, частиною Карпатського єврорегіону. Одна з на ...

Проект відведення земельної ділянки під ковбасний
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадаст ...

Перспективи розвитку і розміщення господарського комплексу Житомирської області
Курсова робота показує, наскільки глибокими і фундаментальними є знання, що набуті студентами при вивченні курсу, характеризує вміння самостійно досліджувати окремі питання теми. Курсова робота як важлива форма учбово ...