Аналіз впливу діяльності металургійних комплексі кривбасу та сучасного стану ландшафтних геосистем регіону, сформованого під їх впливом, на стан здоров’я населення міста кривого рогу

Сучасний стан забруднення атмосферного повітря, підземних та поверхневих вод, ґрунтів, знищення природних ландшафтних геосистем Криворізького регіону, що стали безпосередніми наслідками діяльності підприємств ГМК Кривбасу, не могли не вплинути на стан здоров’я населення міста Кривого Рогу.

Взагалі, можна сказати, що стан здоров’я населення великих промислових міст є дзеркальним відображенням їх загальної екологічної ситуації. Перед Кривбасом ця проблема стоїть особливо гостро, адже характерною особливістю його розвитку є те, що протягом тривалого часу забудова міста велася безпосередньо біля шахт, рудників та заводів. У цьому проявляється відомчий підхід до розвитку регіону: в одному місті концентруються потужна гірничодобувна та переробна галузі чорної металургії. Причому усе це у межах міста, поруч з житловими масивами та зонами відпочинку мешканців. Усе це відповідним чином позначається на стані здоров’я населення міста та прилеглих до нього територій. В таблиці 3.1 наведено характеристику токсичних та потенційно токсичних речовин, джерел їх надходження у навколишнє середовище Кривбасу та їх впливу на організм людини.

Найбільш вагомим чинником виникнення негативних змін у стані здоров’я населення Криворізького регіону є забруднення атмосферного повітря. У таблиці 3.2 наведена орієнтовна оцінка небезпеки для населення залежно від стану забруднення атмосфери [1].

З таблиці 3.3 видно, що Кривий Ріг є одним з найнеблагополучніших міст Дніпропетровської області й України взагалі за станом забруднення атмосферного повітря. Сумарні показники забруднення атмосферного повітря за окремими класами небезпеки та для усіх врахованих 28 інгредієнтів свідчать про те, що майже вся міська територія знаходиться у зоні забруднення як мінімум на рівні 1 ГДК, а центральні, найбільш густо заселені райони – у зоні з 5-кратним перевищенням і більше. Якщо у середньому по країні на одного жителя приходиться 323 кг викидів шкідливих речовин на рік, у Придніпров’ї – 762 кг на рік, то у Кривому Розі ця цифра досягає 1,5 т на рік. Це сприяє росту рівня захворюваності у місті, який за більшістю показників набагато перевищує середній (теж неблагополучний) по Україні, а за окремими з них лідирує по всій території СНД.

Для оцінки сумарного рівня забрудненості повітряного басейну міста його територію було поділено на 16 планувальних районів. Для кожного з них визначений комплексний показник забрудненості атмосфери Р (табл. 3.4). Аналіз його значень дозволяє зробити висновок, що у Кривому Розі три райони, в яких проживає 175 тис. чоловік, мають дуже сильний рівень забрудненості атмосферного повітря. У 4 районах міста (242 тис.чол.) зафіксовано сильний рівень забрудненості; у 6 (249 тис.чол.) – помірний; у одному (68 тис.чол.) – слабкий та у двох (9 тис.чол.) – допустимий рівень забрудненості атмосферного повітря.

Результати багаторічних медичних досліджень доводять, що рівень захворюваності населення у районах знаходження найбільших промислових підприємств Кривбасу, які відрізняються найвищим рівнем забруднення атмосферного повітря, набагато вищій, ніж у зонах з допустимим та слабким рівнем забруднення, де немає ніяких значних підприємств забруднювачів [22]. Протягом останніх років рівні захворюваності у різних районах міста суттєво коливалися, і деяким часом найменший рівень захворюваності в забруднених районах перевищував найбільший у районах з допустимим чи слабким рівнем забрудненості за цілим рядом захворювань: органів дихальної системи – у 1,7 рази (від 531,3 до 895,25 випадків на 10 000 населення); органів кровообігу – 3,4 рази (від 993,5 до 3334,0 випадків на 10 000 населення); гіпертонічної хвороби – у 32,7 рази (від 53,76 до 1757,6 випадків на 10 000 населення); ішемічної хвороби – у 1,5 рази (від 727,5 до 1105,0 випадків на 10 000 населення); стенокардії – у 3,1 рази (від 368,6 до 1152,5 випадків на 10 000 населення); хронічному фарингіту – у 3,8 рази (від 73,1 до 277,8 випадків на 10 000 населення); хронічному ларингіту – у 3,2 рази (від 15,5 до 49,0 випадків на 10 000 населення); пневмонії – у 1,4 рази (від 44,0 до 59,9 випадків на 10 000 населення); хронічному бронхіту – у 1,8 рази (від 245,3 до 441,8 випадків на 10 000 населення); обструктивному бронхіту – у 4,1 рази (від 56,8 до 231,5 випадків на 10 000 населення); бронхіальній астмі – у 1,6 рази (від 45,2 до 72,3 випадків на 10 000 населення) [22].

Інші цікаві матеріали

Економічне районування та територіальна організація господарства
Актуальність теми «Економічне районування та територіальна організація господарства» полягає в тому, що розвиток галузей народного господарства, виробничих комплексів, соціально-виробничої інфраструктури, а також господ ...

Ресурси Тернопільської області
Історія культури та ресурси Тернопільської області Тернопільська область, разом із Львівською та Івано-Франківською, є частиною історичної території – Галичини. Цей західноукраїнський регіон внаслідок політичних подій ...

Місце та значення металургійного комплексу в економіці країни
Обрана тема є актуальною і важливою складовою економічної діяльності будь якої держави світу, звісно Україна не є виключенням. Продукція металургійного комплексу є основою індустріалізації національної економічної систем ...