Великі географічні відкриття, що після кінця 15 – початку 16 століть.
Фробишер не побудував міцності в “проходу”, пізніше він виправдувався, що під час бури загинуло багато будівельних матеріалів. Трюми були наповнені “золотою рудою” і флотилія рушила назад. Бура розсіяла судна і вони поодинці повернулися в різні англійські порти. При розвантаженні зразки руди потрапили в багато рук, у т.ч. і до зацікавлених приватних фахівців. Але навіть найкращий з них не зміг знайти в тій руді ні крупинки золота. Найбільше англійське заокеанське підприємство XYI в. закінчилося найбільшим крахом. Мета-Інкогнита виявилася не материком, а островом, “протока” Фробишера - затокою, у “золотій” руді не було золота.
Після цієї невдачі Фробишер навіки простився з Північчю. Він пішов прикладу пірата Дрейка - шукав і знаходив дорогоцінні метали в трюмах іспанських кораблів, що йдуть з “Західної Індії” в Іспанію. Потім він командував одним з кораблів, висланих Англією проти Іспанської “Непереможної армади” і був убитий у берегів Франції при нападі на Брест під час війни Генріха IY Бурбона проти реакційної католицької ліги.
У 1607 . купці англійської торгової “Московської компанії” прийняли на службу маловідомого літнього капітана Генрі Гудзону, лондонського жителя. За їхній рахунок він спорядив вітрильник у 80 т з командою в 12 чел. і на цьому судні Гудзон збирався пройти в Японію прямо
через Північний полюс.
1 травня 1607 р. Гудзон вийшов з устя Темзи й у червні, рухаючи при дуже сприятливих льодових умовах уздовж східного берега Гренландії, досяг у 73 с.ш. того виступу, що пізніше був названий Землею Гудзону. І наприкінці червня він побачив острів, прийнятий їм за Нову Землю. Насправді ж це був західний Шпицберген, що називався російськими поморами Грумант. Зустрівши непрохідні льоди, Гудзон повернув назад і в 71 с.ш. відкрив невеликий самотній острів із двома вершинами, названий їм “Зубцями Гудзону”.
Через 4 роки острів удруге відкрив голландський капітан Ян Майен, що дав йому своє ім'я, що закріпилося на картах.
У середині вересня 1607 р. Гудзон повернувся в Лондон. Крім великих географічних досягнень, його плавання мало і важливе практичне значення: Гудзон підтвердив зведення про багаті можливості китобійного і звіробійного промислів у дослідженій їм частини Північного Льодовитого Океану, тепер називаної Гренландським морем. Англійські і голландські промисловці негайно скористалися його вказівками. Але купці “Московської компанії” були незадоволені, тому що пряме завдання - досягти через Північний полюс Японії - не було виконано (але на вітрильному судні воно і не здійсненно).
І все-таки купці в наступному році вдруге послали Гудзону в моря Далекого Сходу північно-східним шляхом, збільшивши команду на 2 чіл. Гудзон цього разу взяв із собою сина, як робив це й у наступних плаваннях.
22 квітня 1608 р. Гудзон вийшов з устя Темзи і 26 червня досяг південно-західного берега Нової Землі, але не зміг ні обігнути її з півночі, ні пробитися через Карські Ворота на схід у Карське море і ні з чим повернувся на батьківщину.
25 березня 1609 р. Гудзон знову вийшов із затоки Зейдер-Зі на північ, обігнувши мис Нордкап, досяг Баренцевого моря 72 с.ш., зустрів та важкі льоди і під тиском недисциплінованої команди змушений був відступити і повернути на південний захід. У цьому напрямку він, витримавши сильний шторм, перетнув Північну Атлантику, підійшов до американського берега в 44 с.ш. і почав пошуки проходу в Тихий Океан. Від затоки Мен уздовж берега до півдня за 36 с.ш. не знайшов проходу і повернув на північ.
Інші цікаві матеріали
Дослідження сильних і суховійних вітрів на Дніпропетровщині
Курсова
робота присвячена темі „ Досліджування сильних і суховійних вітрів на
Дніпропетровщині ”.
Дослідження
швидкості вітрів та суховіїв, динаміки змін є досить актуальними для народного
та сільського господарства ...
Моя мала батьківщина м. Миколаїв
В
даній роботі я досліджував природні умови, географічні особливості, кліматичні
характеристики моєї малої батьківщини - міста Миколаєва.
Впродовж
свого існування Миколаїв завоював міцний авторитет як важливий ділови ...
Фізико-географічна характеристика Івано-Франківської області
Україну
часто називають квітучим краєм. Це – земля, де знання, досвід людей і їх любов
до природи можуть творити чудеса, тому дбайливе ставлення до природи мусить
бути невід’ємною рисою характеру кожної молодої людини.
...