Загальна характеристика країн Північної Європи

Усі північноєвропейські країни відрізняються схожими кліматичними умовами і національною ідентичністю, що дозволяє поєднувати їх в один регіон країн – північноєвропейських чи скандинавських.

Охарактеризуємо кожну з цих країн.

1.1. Норвегія

Норвегія розташована на заході і півночі Скандинавського півострова, архіпелазі Шпіцберген, островах Ян-Майєн, Буве й інших і омивається водами трьох морів: Північного, Норвезького і Барєнцева.

На рекламних щитах часто зображують квітучі яблуневі сади на західному узбережжі країни, а на задньому плані – засніжені гребені гір і сповзаючі вниз льодовики. Норвегія уражає розмаїтістю природи. Велику її частину займають Скандинавські гори з великими вирівняними поверхнями – виддами, над якими піднімаються гостроверхі гребені, увінчані сніжними шапками і льодовиками. Гористі круті узбережжя Північного і Норвезького морів прорізані глибокими долинами і фіордами. Порожисті ріки (найбільша – Гломма) місцями утворюють водоспади. Схили гір покриті тайговими лісами. У північній частині півострова простирається лісотундра. Усього ліси займають близько 1/3 території держави.

Норвегію називають країною Опівнічного сонця, оскільки полярний день – період, коли сонце не заходить за обрій, у північних областях триває з травня по липень. У середині зими там майже безупинно панує полярна ніч. Однак, незважаючи на північне положення країни, у її численних садах визрівають різні плодові культури, вирощують тут і зернові (головним чином, овес і ячмінь). Це пояснюється тим, що теплий Північноатлантична течія впливає на клімат. У морях біля берегів Норвегії багато риби: тріски, оселедця, макрелі, морського окуня, камбали. Довгий час риба вважалася головним багатством, і її промисел відігравав першорядну роль у господарському житті країни.

Норвежці зберегли однорідність з часів вікінгів. Особливу етнічну групу складають саамі (лопарі), яких у країні нараховується близько 40 тисяч. Вони живуть на крайній півночі, і деякі з них дотепер ведуть кочовий спосіб життя, здійснюючи сезонні міграції з чередами оленів.

Більшість норвежців живе в прибережній смузі в невеликих поселеннях, розосереджених по берегах фіордів і долинам рік. В основному вони займаються рибальством, землеробством, тваринництвом і лісовим господарством. Усі внутрішні піднесені райони країни майже не заселені. У столиці Норвегії Осло, розташованої на березі Осло-фіорду, живе близько 500 тисяч жителів. У ній і прилягаючих районах сконцентрована приблизно 1/3 населення держави. Інші великі міста – Берген, Тронхейм і Ставангер. Берген – стародавній порт (заснований близько 1070 р.), розташований на вершині фіорду на заході країни. Тронхейм заснований у 997 р. і знаменитий кафедральним собором і стоянками епохи вікінгів. Ставангер, розташований на південно-заході, відомий з 12 ст., його швидкий ріст зв'язаний з розвитком нафтогазової промисловості [1].

Сьогоднішня Норвегія – високорозвинена індустріально-аграрна країна з високою питомою вагою в економіці енергоємних галузей промисловості, а також судноплавства, рибальського промислу і в останні роки - нафтопереробної і нафтохімічної промисловості. Основою її добробуту є величезні запаси енергоносіїв у норвезькому секторі Північного моря. Тут сконцентровані ¾ запасів нафти і ½ запасів газу в Західній Європі. Серед експортерів нафти і газу Норвегія утримує 10-11 місця у світі. На Шпіцбергені в суворих арктичних умовах ведеться видобуток кам'яного вугілля.

У Норвегії розвинені машинобудування, нафтохімічна, деревообробна, целюлозно-паперова і рибопереробна промисловість. У той же час сільське господарство не може цілком забезпечити потреби населення в продовольстві, тому значну його частину доводиться імпортувати.

Норвезький торговий флот – шостий за величиною у світі.

Пануюче становище в економіці займає приватнокапіталістичний сектор. На великі підприємства (500 і більш зайнятих), що складають 1% загального числа промислових підприємств (82%), підприємств - дрібні, з числом зайнятих до 50 чоловік, припадає близько 25% усіх зайнятих; 3 найбільших банки контролюють близько 60% банківського капіталу. Концентрація виробництва супроводжується зникненням великого числа дрібних і середніх підприємств. Скорочується також кількість дрібних фермерських господарств. Постійно підсилюється проникнення в країну іноземного капіталу, головним чином американського, англійського, шведського (переважно в галузі нафтової промисловості і судноплавство).

Інші цікаві матеріали

Країни Закавказзя (Азербайджан, Вірменія, Грузія)
Країнами Закавказзя є Азербайджан, Вірменія, Грузія. Регіон, розташований між Чорним та Каспійським морями, має вигідне географічне положення. Морські узбережжя створюють сприятливі умови для розвитку економічних зв'язк ...

Сутність та структура природно-ресурсного потенціалу
Розвиток ринкових відносин вимагає насамперед раціональної взаємодії економіки та природи, тобто раціонального природокористування. До економічного розвитку відносимо вміле використання природних ресурсів максимальне зб ...

Соціальна інфраструктура Чемеровецького району
Актуальність дослідження. Проблеми розвитку й раціональної територіальної організації соціальної сфери набувають у наш час першорядного значення, оскільки все зростаюча частина населення зайнята в сфері послуг, а рівень ...