Загальна характеристика країн Північної Європи

Усі північноєвропейські країни відрізняються схожими кліматичними умовами і національною ідентичністю, що дозволяє поєднувати їх в один регіон країн – північноєвропейських чи скандинавських.

Охарактеризуємо кожну з цих країн.

1.1. Норвегія

Норвегія розташована на заході і півночі Скандинавського півострова, архіпелазі Шпіцберген, островах Ян-Майєн, Буве й інших і омивається водами трьох морів: Північного, Норвезького і Барєнцева.

На рекламних щитах часто зображують квітучі яблуневі сади на західному узбережжі країни, а на задньому плані – засніжені гребені гір і сповзаючі вниз льодовики. Норвегія уражає розмаїтістю природи. Велику її частину займають Скандинавські гори з великими вирівняними поверхнями – виддами, над якими піднімаються гостроверхі гребені, увінчані сніжними шапками і льодовиками. Гористі круті узбережжя Північного і Норвезького морів прорізані глибокими долинами і фіордами. Порожисті ріки (найбільша – Гломма) місцями утворюють водоспади. Схили гір покриті тайговими лісами. У північній частині півострова простирається лісотундра. Усього ліси займають близько 1/3 території держави.

Норвегію називають країною Опівнічного сонця, оскільки полярний день – період, коли сонце не заходить за обрій, у північних областях триває з травня по липень. У середині зими там майже безупинно панує полярна ніч. Однак, незважаючи на північне положення країни, у її численних садах визрівають різні плодові культури, вирощують тут і зернові (головним чином, овес і ячмінь). Це пояснюється тим, що теплий Північноатлантична течія впливає на клімат. У морях біля берегів Норвегії багато риби: тріски, оселедця, макрелі, морського окуня, камбали. Довгий час риба вважалася головним багатством, і її промисел відігравав першорядну роль у господарському житті країни.

Норвежці зберегли однорідність з часів вікінгів. Особливу етнічну групу складають саамі (лопарі), яких у країні нараховується близько 40 тисяч. Вони живуть на крайній півночі, і деякі з них дотепер ведуть кочовий спосіб життя, здійснюючи сезонні міграції з чередами оленів.

Більшість норвежців живе в прибережній смузі в невеликих поселеннях, розосереджених по берегах фіордів і долинам рік. В основному вони займаються рибальством, землеробством, тваринництвом і лісовим господарством. Усі внутрішні піднесені райони країни майже не заселені. У столиці Норвегії Осло, розташованої на березі Осло-фіорду, живе близько 500 тисяч жителів. У ній і прилягаючих районах сконцентрована приблизно 1/3 населення держави. Інші великі міста – Берген, Тронхейм і Ставангер. Берген – стародавній порт (заснований близько 1070 р.), розташований на вершині фіорду на заході країни. Тронхейм заснований у 997 р. і знаменитий кафедральним собором і стоянками епохи вікінгів. Ставангер, розташований на південно-заході, відомий з 12 ст., його швидкий ріст зв'язаний з розвитком нафтогазової промисловості [1].

Сьогоднішня Норвегія – високорозвинена індустріально-аграрна країна з високою питомою вагою в економіці енергоємних галузей промисловості, а також судноплавства, рибальського промислу і в останні роки - нафтопереробної і нафтохімічної промисловості. Основою її добробуту є величезні запаси енергоносіїв у норвезькому секторі Північного моря. Тут сконцентровані ¾ запасів нафти і ½ запасів газу в Західній Європі. Серед експортерів нафти і газу Норвегія утримує 10-11 місця у світі. На Шпіцбергені в суворих арктичних умовах ведеться видобуток кам'яного вугілля.

У Норвегії розвинені машинобудування, нафтохімічна, деревообробна, целюлозно-паперова і рибопереробна промисловість. У той же час сільське господарство не може цілком забезпечити потреби населення в продовольстві, тому значну його частину доводиться імпортувати.

Норвезький торговий флот – шостий за величиною у світі.

Пануюче становище в економіці займає приватнокапіталістичний сектор. На великі підприємства (500 і більш зайнятих), що складають 1% загального числа промислових підприємств (82%), підприємств - дрібні, з числом зайнятих до 50 чоловік, припадає близько 25% усіх зайнятих; 3 найбільших банки контролюють близько 60% банківського капіталу. Концентрація виробництва супроводжується зникненням великого числа дрібних і середніх підприємств. Скорочується також кількість дрібних фермерських господарств. Постійно підсилюється проникнення в країну іноземного капіталу, головним чином американського, англійського, шведського (переважно в галузі нафтової промисловості і судноплавство).

Інші цікаві матеріали

Розміщення продуктивних сил Волинської області
Як свідчить досвід, за останні роки відбулися істотні зміни в структурі господарства регіонів України, які підняли на рівні областей і територіально-господарських районів складний комплекс проблем розвитку і розміщення ...

Природно-антропогенні ресурси України, їх класифікація і оцінювання для потреб рекреації
Дедалі інтенсивніше зростає роль організації відпочинку для регенерації життєвих сил людини, витрачених у процесі праці. Завдяки вдалому сполученню умов для рекреації в окремих країнах склались потужні комплекси відпочин ...

Методика дослідження
В процесі вирішення поставлених завдань нами застосовані такі методи: моделювання, історичний, картографічний, літературний, порівняльно-географічний, системний, статистичний методи. Щоб бути обізнаним у розвитку соціальної і ...