Загальна характеристика країн Північної Європи

Морський транспорт обслуговує значну частину внутрішнього вантажообігу (біля 15%) і має вирішальне значення в зовнішній торгівлі Швеції, 9/10 якої йде морським шляхом. За тоннажем шведський торговий флот займає 10-і місце у світі (близько 3% світового торгового тоннажу). Для торгового флоту Швеції характерна висока питома вага теплоходів (близько 80% усього тоннажу) і велика частка спеціалізованих судів — танкерів, рудовозів і лісовозів. Найбільшими морськими портами Швеції є Ґетеборг (вантажообіг 5,4 млн. тонн у 1954), Стокгольм (5,0 млн. т), Лулео (3,5 млн. т) і Мальме (2,2 млн. т).

Зовнішньоекономічні зв'язки Швеції досить широкі.

Подібно іншим відносно малим промислово розвинутим країнам Швеція дуже залежить від зовнішньої торгівлі для збереження своєї високої продуктивності праці і рівня життя. У 1996 р. обсяг експорту складав 40% валового внутрішнього продукту (ВВП). Понад 80% всього експорту складають промислові товари. Найбільш важливі експортні ринки знаходяться в Західній Європі. Більш половини шведського експорту направляється в Європейський Союз (ЄС). Важливе значення мають також сусідні північні країни Фінляндія і Норвегія. Хоча в цих країнах, а також Данії населення в сумі складає лише 14-15 млн. чоловік, на них припадає майже одна п'ята частина експорту Швеції. Важливою зміною в політиці стала подача Швецією заявки на вступ у ЄС 1 липня 1991 р. Швеція вступила в Європейський Союз як повноправний член з 1 січня 1995 р.

До середини 1970-х років економіка Швеції розвивалася винятково високими темпами, і її випереджала лише Японія. Можна вважати, що ці високі темпи росту були значною мірою досягнуті завдяки розвитку шведських промислових підприємств. Уже на ранньому етапі шведські компанії зрозуміли важливість присутності на зовнішніх ринках. Присутність на місцевому ринку дозволяло легше збільшувати частку ринку, у той час як витрати і ризики могли бути розподілені на більший обсяг продажів.

В даний час економіка Швеції сильно залежить від діяльності обмеженого числа дуже великих міжнародних компаній. Відповідно до оцінки ООН у 1992 р. у світі було приблизно 35 тис. багатонаціональних корпорацій. Серед них приблизно 2700 мають свої штаб-квартири у Швеції.

Більш половини всіх промислових товарів, що йдуть на експорт, складає продукція машинобудування. Основними експортованими продуктами є машинне устаткування, телекомунікаційні системи, електротовари й автомобілі. Інші важливі складові експорту - паперова маса, паперова продукція, папір, лісоматеріали, а також продукція хімічної промисловості (включаючи фармацевтичні товари). Якщо промисловість, заснована на сировинних матеріалах (наприклад лісова промисловість і видобуток руди) експортує свою продукцію тільки на європейському ринку, то продукція машинобудування очолює список товарів, експортованих за межами Європи.

У той час, як що шведські компанії вели активну діяльність на іноземних ринках, прямі інвестиції у шведську промисловість були невеликі. Однак з 1990 року вони різко зросли. Протягом 1991-1995 років іноземні вкладення у шведську економіку вперше перевершили шведські інвестиції за кордоном. У 1995 році загальне число зайнятих у Швеції в компаніях, що належать іноземному капіталу, склало 246 тис. чоловік. У 1993, 1990 і 1980 ця цифра дорівнювала відповідно 210 тис, 206 тис. і 115 тис. чоловік. Кілька злиттів шведського й іноземного капіталу, що відбулися у 1990 році, а також великих придбань в обробній промисловості відбилися на долі іноземного капіталу у шведській промисловості [6].

1.3.Фінляндія

Фінляндія знаходиться на півночі Європи. Це країна вічної зими. Її найдавніші мешканці – лапландці (саамі), у країні їх залишилося зовсім небагато – близько 2 тисяч чоловік. Із середини 17 ст. усю Лапландію заселили фіни. Центральні і південні райони країни – це світ тайги, у якому збереглися такі великі звірі, як ведмідь, вовк, росомаха і рись. Незважаючи на те, що Фінляндія дуже багата лісами, їй не просто конкурувати з більш теплими країнами. У 60-х роках ХХ ст. ліси стали інтенсивно вирубуватися, через що їхня площа різко скоротилася. Тоді у Фінляндії був розроблений новий план розвитку лісового господарства. Навіть у віддалених районах почали прокладати лісовозні дороги, осушувати заболочені ділянки, широко застосовувати добрива в районі лісопосадок. У результаті вже в 70-80-х роках лісовий фонд виявився заповненим.

У Фінляндії понад 60 тисяч озер, часто з'єднаних між собою короткими порожистими ріками. Багато озер зосереджено у внутрішніх районах Фінляндії, на так званому Озерному плато. Від оз. Сайма до Фінської затоки проритий Сайменський канал. Крім лісів і озер Фінляндія відома великими болотами. Самі фіни іменують свою країну Суомі, що в перекладі означає «країна боліт».

Інші цікаві матеріали

Місто та його структура
В процесі урбанізації рельєф освоюваної території піддається перетворенням відповідно до потреб певного етапу розвитку міста. Основною тенденцією в зміні міського рельєфу можна вважати його вирівнювання, зв'язана з план ...

Пустельні примітивні ґрунти
Ґрунтозна́вство — наука про ґрунти, розділ інженерної геології, що вивчає склад, будову і властивості ґрунтів, закономірності їх формування і розвитку. Ґрунтознавство займається вивченням генезису, еволюції, біопро ...

Країни Північної Європи
Північна Європа становить приклад позитивної інтеграції економіки країн з різним рівнем ринковості і соціальної орієнтації. Як не дивно, повідомлень про господарство цих країн у нашій літературі вкрай мало. У підручника ...