Загальна характеристика країн Північної Європи

Норвегія має у своєму розпорядженні великі запаси гідроенергії, лісу (продуктивний ліс займає 23,3% території), родовища заліза, міді, цинку, свинцю, нікелю, титану, молібдену, срібла, граніту, мармуру й ін. Достовірні запаси нафти складають більш 800 млн.т., природного газу - 1210 млрд. кубічних метрів.

Якщо нафтовидобуток має тенденцію до зниження, то видобуток газу в Норвегії йде по висхідній. Норвегія з успіхом перетворюється у важливу газовидобувну країну. Її частка на західноєвропейському газовому ринку наближається до 15% [17].

На континентальному шельфі Норвегії знаходяться більш половини усіх виявлених газових родовищ Західної Європи. На думку представників норвезької державної компанії «Статойл», на відміну від ХХ століття, що було століттям нафти, ХХI століття, видимо, стане століттям газу, особливо в зв'язку з тим, що турбота про чистоту довкілля стає рушійною силою росту його споживання.

У багатьох відношеннях Норвегію можна порівняти з країною, що розвивається, оскільки її основний експорт складається головним чином із сировини (нафта і газ), а не готової промислової продукції. Обробна промисловість не перевищує 15% ВВП, що вважається мінімальним рівнем для сучасних промислових країн. Уряд приймає ряд заходів, щоб змінити структуру свого експорту убік товарів обробної промисловості [9].

Проте Норвегія входить у число економічно найбільш розвинутих держав світу. Маючи передову виробничу базу і висококваліфіковану силу, Норвегія з її залежністю від зовнішніх ринків тривалий час йшла переважно шляхом пошуку і закріплення своїх «ніш», щодо вузької спеціалізації на виробництві певних продуктів, систем, компонентів, вузлів.

При цьому економіці Норвегії завжди була притаманна здатність швидко пристосовуватися до мінливої ситуації у світовій економіці. Споконвічно спеціалізація базувалася на природних багатствах і географічному положенні. Важливу роль грало море. Норвегія славилася своїм міжнародним судноплавством, рибальством і китобійним промислом. Наявність великого числа повноводних і бурхливих рік вивело Норвегію за запасами гідроенергії на перше місце по Західній Європі.

Останні десятиліття на перший план вийшли галузі, що використовують сучасні технології. В даний час усе більше підсилюється орієнтація на випуск наукомісткої, високотехнологічної продукції (електроніка, промислові роботи, біотехнології тощо). У з'єднанні новітніх галузей із традиційними, що переживають чи вже пережили корінну перебудову, лежить основа сучасної спеціалізації економіки Норвегії.

Економічні кризи середини 70-х початку 80-х років, переплетення циклічних спадів і структурних зрушень ледь не звели нанівець ті вигоди, що витягала Норвегія зі спеціалізації, утруднили лавірування за рахунок асінхронності, різночасності економічного циклу, як це було раніш. У другій половині 70-х років за низкою важливих показників Норвегія трималася тільки за рахунок нафти.

З переходом до інтенсивного, ресурсобережливого типу відтворення, сучасних технологій Норвегія з урахуванням своїх національних потреб і можливостей, уроків кризи встала на шлях структурної перебудови і визначення нових напрямків. Головним чином у сфері експорту, що усе більш зазнає на собі удари конкурентної боротьби на світових ринках.

У промисловому виробництві Норвегії, включаючи електроенергію, зайнято близько 400 тис. робітників та службовців, з яких близько 95% трудиться на підприємствах обробної промисловості, а інші - у видобувній промисловості й електроенергетиці. У галузевій структурі різко виділяються своїми великими масштабами і високим технічним рівнем так звані експортні галузі, велика частина продукції яких вивозиться. З одного боку, рибообробні і целюлозно-паперові підприємства, що працюють в основному на місцевій сировині, а з іншого боку - переробні за допомогою рясної і дешевої електроенергії привізну сировину електрометалургія й електрохімія. До експортних галузей слід також віднести видобувну промисловість - рудники, продукція яких вивозиться у вигляді концентратів, і, звичайно, нафтогазові промисли Північного моря. Крім того, усе більшої експортної орієнтації набувають машинобудування, особливо великотоннажне суднобудування, електротехніка й електроніка, що працюють, як правило, у тісній виробничій і економічній кооперації зі шведськими, датськими й іншими зарубіжними партнерами.

До галузей “внутрішнього ринку” відносяться насамперед легка і харчова промисловість. Ці галузі через сильну іноземну конкуренцію зазнають щорічно зростаючих труднощів. Промисловість Норвегії відрізняється дуже нерівномірним розміщенням. Переважна частина промислового потенціалу країни припадає на підприємства південних областей - Естланна, Серланна і Вестланна, що дають 4/5 усієї промислової продукції. Приблизно 1/10 припадає на область Тертя-лаг. На великій же території Північної Норвегії, незважаючи на будівництво там великих державних підприємств, виробляється нині не більш 1/10 промислової продукції країни.

Інші цікаві матеріали

Сінгапур
При виборі країни для написання аналітичної довідки я зразу визначилась, що хочу писати про Сінгапур. Для мене актуальність полягає в тому, що це одночасно острів, місто і одна з найменших за територією і населенням держ ...

Господарський комплекс Щвейцарії
Актуальність теми. Розміщення продуктивних сил Швейцарії і регіональна економіка цього регіону як важлива комплексна галузь економічної науки вивчає специфічні, просторові закономірності організації територіальних госпо ...

Кліматичні фактори
Актуальність теми. Клімат - багатолітній режим погоди, характерний для якої-небудь місцевості. Він виявляється в закономірній зміні погоди. Як і погода, клімат залежить від кількості сонячної радіації (від широти), від ...