Загальна характеристика країн Північної Європи

Майже 9/10 промислових підприємств Норвегії зосереджено в портових містах. Це полегшує й удешевлює доставку сировини і відвантаження готової продукції.

Один з найголовніших факторів всього індустріального розвитку Норвегії - високорозвинена енергетика. Базою для неї слугує головним чином гідроенергія і рідке паливо. До останніх років Норвегія справедливо вважалася класичною країною гідроэнергетики. Випереджаючи всі країни Зарубіжної Європи за запасами гідроенергії (120 млрд. квт *Ч в рік), вона займає перше місце у світі по виробництву електроенергії на душу населення. Практично усю вироблювану в країні електроенергію дають гідроелектростанції загальною потужністю більш 18 млн. квт. Завдяки численним природним озерам-водоймищам на високих плоскогір'ях, водоспадам і круто падаючим рікам не потрібно споруджувати дорогі греблі, що надзвичайно удешевлює вартість електроенергії. У Норвегії гідроресурси розташовані порівняно рівномірно по всій країні, що дозволяє споруджувати могутні енергетичні комплекси в долинах Естланна, на плоскогір'я Тілі-парк, у фіордах Вестланна і на порожистих ріках Північної Норвегії. Майже усі великі електростанції з'єднані лініями електропередачі в єдину енергосистему, зв'язану у свою чергу з електрометалургійними й електрохімічними підприємствами і з усіма містами. Ще в середині 70-х років гідроенергія складала більш половини енергетичного балансу Норвегії. Близько 2/5 вироблюваної електроенергії споживає промисловість, у тому числі 1/3 - металургія. В окремі роки надлишки електроенергії передаються в Данію (по підвідному кабелю) і у Швецію. Кам'яне вугілля відіграє незначну роль в енергобалансі країни. Його частка, у тому числі близько 0,5 млн. т, що видобувається на Шпицбергене і приблизно стільки ж увозиться через границю, не перевищує 3-4%. Велике значення для країни мало відкриття багатих нафтогазових родовищ Екофіск на шельфі норвезького сектора Північного моря (приблизно в 350 км на південно-захід від Ставангера), а також газових і нафтових - у 200 км на захід від Бергена. У 1971 р. у родовищі Екофіск була добута перша тонна нафти, а в 1979 р. її видобуток досяг уже майже 40 млн. т, що вчетверо перевищує всі сучасні потреби країни в рідкому паливі. Норвегія першою з розвинутих капіталістичних країн перетворилася в чистого експортера нафти. Нафта з цілого комплексу бурових платформ подається по 335-кілометровому трубопроводі на узбережжя Східної Англії, а газ, що добувається, йде по трубах до північного берега ФРН, де почата подача газу з лежачого на захід від Бергена родовища Фрігг у Шотландію. Ведеться експлуатація державних промислів Сгатфьорд (західніше Бергена). Стрімкий розвиток нафто- і газовидобутку привів до підйому нафтопереробної і нафтохімічної промисловості. Норвегія займає провідні місця по виробництву електроенергії на душу населення, виробництву целюлозно-паперової маси, алюмінію і феросплавів.

Монополістичний капітал робить ставку на форсований видобуток нафти і газу насамперед для експорту в країни Західної Європи. Однак норвезькі влади намагаються регулювати темпи росту видобутку нафти і газу. Значний розвиток одержав в Норвегії видобуток металевої сировини: залізної руди, титана, молібдену, міді, цинку, а також піритів. Збагачена залізна руда одного із самих північних світі рудників Сер-Вараїгер - відправляється через сусідній порт Кіркенес у Західну Європу і частково на металургійний завод у Му-і-Рань. Його ж постачає сировиною і рудник Дундерманн. Усього виробляється більш 4 млн. т. залізні концентрати, половина якого вивозиться. За видобутком титанової руди з рудника Хеугс у родовищі Титаніа на південно-західному узбережжі країни (близько 1 млн. т ільменітового концентрату) Норвегія стоїть на одному з перших місць у світі; при цьому майже вся продукція вивозиться. Молібденовий рудник Кіабен у горах Серланна також відноситься до найбільшого у світі. Видобуток мідної і цинкової руд невеликий - близько 30 тис. т. кожної в рік. Пірити, що добуваються в основному в Треннелазі (рудник Леккен), використовуються для витягу з них міді, цинку і виробництва сірчаної кислоти.

Одна з характерних рис структури норвезької промисловості - широкий розвиток електрометалургії . Країна займає одне з чільних місць у світі по виробництву алюмінію, нікелю, магнію, феросплавів. Виплавляється, крім того, велика кількість легованої електросталі, цинку, кобальту. Наприклад, з виплавки алюмінію і нікелю вона стоїть на 5-му місці, а з виробництва магнію уступає тільки США. Виплавлювані в Норвегії феросплави, цинк і кобальт вважаються найбільш високоякісними у світі. Основна частина продукції електрометалургії виготовляється з привізної сировини і майже цілком експортується. Багато електрометалургійних підприємств розташовані на узбережжя країни - від крайнього півдня до заполярних районів. C розвитком могутніх ліній електропередачі вибір місця будови заводу визначається насамперед сприятливими умовами спорудження причалів для судів, що доставляють сировину і вивозять готову продукцію, а також наявністю необхідної робочої сили. Єдиний у країні порівняно великий завод чорної металургії (самий північний у світі) був побудований державою в 50-х роках у приполярному містечку Му-і-Рань. Він виплавляє щорічно до 700 тис. т. електрочавуну і до 900 тис. т -електросталі.

Інші цікаві матеріали

Ґрунти Українських Карпат
Ґрунт - це особливе природно-історичне тіло, складна поліфункціональна чотирифазна структурна система у поверхневій частині кори вивітрювання гірських порід, яка є комплексною функцією гірської породи, організмів, кліма ...

Розвиток чорної металургії в Україні
Чорна металургія є важливою галуззю важкої промисловості, однією з основних частин фундаменту всього народного господарства країни. Практично немає такого підприємства, яке у тій чи іншій мірі не використовувало б ...

Паливно-енергетичний комплекс України
Прискорений соціально-економічний розвиток країни нерозривно пов'язаний з рівнем розвитку всіх галузей паливно-енергетичного комплексу, вдосконалення енергетичного балансу з обов'язковим врахуванням досягнень науково-тех ...