Загальна характеристика країн Північної Європи

Майже 9/10 промислових підприємств Норвегії зосереджено в портових містах. Це полегшує й удешевлює доставку сировини і відвантаження готової продукції.

Один з найголовніших факторів всього індустріального розвитку Норвегії - високорозвинена енергетика. Базою для неї слугує головним чином гідроенергія і рідке паливо. До останніх років Норвегія справедливо вважалася класичною країною гідроэнергетики. Випереджаючи всі країни Зарубіжної Європи за запасами гідроенергії (120 млрд. квт *Ч в рік), вона займає перше місце у світі по виробництву електроенергії на душу населення. Практично усю вироблювану в країні електроенергію дають гідроелектростанції загальною потужністю більш 18 млн. квт. Завдяки численним природним озерам-водоймищам на високих плоскогір'ях, водоспадам і круто падаючим рікам не потрібно споруджувати дорогі греблі, що надзвичайно удешевлює вартість електроенергії. У Норвегії гідроресурси розташовані порівняно рівномірно по всій країні, що дозволяє споруджувати могутні енергетичні комплекси в долинах Естланна, на плоскогір'я Тілі-парк, у фіордах Вестланна і на порожистих ріках Північної Норвегії. Майже усі великі електростанції з'єднані лініями електропередачі в єдину енергосистему, зв'язану у свою чергу з електрометалургійними й електрохімічними підприємствами і з усіма містами. Ще в середині 70-х років гідроенергія складала більш половини енергетичного балансу Норвегії. Близько 2/5 вироблюваної електроенергії споживає промисловість, у тому числі 1/3 - металургія. В окремі роки надлишки електроенергії передаються в Данію (по підвідному кабелю) і у Швецію. Кам'яне вугілля відіграє незначну роль в енергобалансі країни. Його частка, у тому числі близько 0,5 млн. т, що видобувається на Шпицбергене і приблизно стільки ж увозиться через границю, не перевищує 3-4%. Велике значення для країни мало відкриття багатих нафтогазових родовищ Екофіск на шельфі норвезького сектора Північного моря (приблизно в 350 км на південно-захід від Ставангера), а також газових і нафтових - у 200 км на захід від Бергена. У 1971 р. у родовищі Екофіск була добута перша тонна нафти, а в 1979 р. її видобуток досяг уже майже 40 млн. т, що вчетверо перевищує всі сучасні потреби країни в рідкому паливі. Норвегія першою з розвинутих капіталістичних країн перетворилася в чистого експортера нафти. Нафта з цілого комплексу бурових платформ подається по 335-кілометровому трубопроводі на узбережжя Східної Англії, а газ, що добувається, йде по трубах до північного берега ФРН, де почата подача газу з лежачого на захід від Бергена родовища Фрігг у Шотландію. Ведеться експлуатація державних промислів Сгатфьорд (західніше Бергена). Стрімкий розвиток нафто- і газовидобутку привів до підйому нафтопереробної і нафтохімічної промисловості. Норвегія займає провідні місця по виробництву електроенергії на душу населення, виробництву целюлозно-паперової маси, алюмінію і феросплавів.

Монополістичний капітал робить ставку на форсований видобуток нафти і газу насамперед для експорту в країни Західної Європи. Однак норвезькі влади намагаються регулювати темпи росту видобутку нафти і газу. Значний розвиток одержав в Норвегії видобуток металевої сировини: залізної руди, титана, молібдену, міді, цинку, а також піритів. Збагачена залізна руда одного із самих північних світі рудників Сер-Вараїгер - відправляється через сусідній порт Кіркенес у Західну Європу і частково на металургійний завод у Му-і-Рань. Його ж постачає сировиною і рудник Дундерманн. Усього виробляється більш 4 млн. т. залізні концентрати, половина якого вивозиться. За видобутком титанової руди з рудника Хеугс у родовищі Титаніа на південно-західному узбережжі країни (близько 1 млн. т ільменітового концентрату) Норвегія стоїть на одному з перших місць у світі; при цьому майже вся продукція вивозиться. Молібденовий рудник Кіабен у горах Серланна також відноситься до найбільшого у світі. Видобуток мідної і цинкової руд невеликий - близько 30 тис. т. кожної в рік. Пірити, що добуваються в основному в Треннелазі (рудник Леккен), використовуються для витягу з них міді, цинку і виробництва сірчаної кислоти.

Одна з характерних рис структури норвезької промисловості - широкий розвиток електрометалургії . Країна займає одне з чільних місць у світі по виробництву алюмінію, нікелю, магнію, феросплавів. Виплавляється, крім того, велика кількість легованої електросталі, цинку, кобальту. Наприклад, з виплавки алюмінію і нікелю вона стоїть на 5-му місці, а з виробництва магнію уступає тільки США. Виплавлювані в Норвегії феросплави, цинк і кобальт вважаються найбільш високоякісними у світі. Основна частина продукції електрометалургії виготовляється з привізної сировини і майже цілком експортується. Багато електрометалургійних підприємств розташовані на узбережжя країни - від крайнього півдня до заполярних районів. C розвитком могутніх ліній електропередачі вибір місця будови заводу визначається насамперед сприятливими умовами спорудження причалів для судів, що доставляють сировину і вивозять готову продукцію, а також наявністю необхідної робочої сили. Єдиний у країні порівняно великий завод чорної металургії (самий північний у світі) був побудований державою в 50-х роках у приполярному містечку Му-і-Рань. Він виплавляє щорічно до 700 тис. т. електрочавуну і до 900 тис. т -електросталі.

Інші цікаві матеріали

Розміщення продуктивних сил Волинської області
Як свідчить досвід, за останні роки відбулися істотні зміни в структурі господарства регіонів України, які підняли на рівні областей і територіально-господарських районів складний комплекс проблем розвитку і розміщення ...

Верхоянський район республіки Саха
Верхоянський район розташований на північному сході Республіки Саха (Якутія) в басейні річки Яна та її приток і відноситься до числа заполярних районів. Територія району складає 137тис. км 2.У улусі (районі) 30 населен ...

Трудовий потенціал (зайнятість населення та ринок праці, оплата праці, пенсійне забезпечення)
Важливим питанням соціальної політики є соціальна захищеність громадян, зайнятість населення, поліпшення ситуації на ринку праці [8]. Відповідними службами району щорічно проводиться моніторинг підготовки кадрів та підвищення ...